Совість на продаж: хто допоміг Росії наростити торгівлю під час війни

Анатолій Максимов
Ембарго російської нафти

Міжнародна торгівля із Росією переживає розквіт, навіть незважаючи на санкції, введені після вторгнення в Україну. І поки обмеження почали діяти, московські партнери змінилися, пише New York Times після аналізу актуальних торговельних зв’язків РФ.


Нова незручна реальність 

Після того, як Росія вторглася в Україну, країни зобов’язалися скоротити економічні зв’язки із РФ і запровадили санкції, котрі мали на меті послабити її економіку. Та виявилося, що Росія як один із головних видобувників нафти, газу та сировини володіє давніми та вигідними торговельними партнерствами. І зламати ці зв’язки – нелегка справа.

У 2020 році Росія імпортувала з усього світу товарів на $220 млрд, зокрема, машини, запчастини, медичні вироби, комп’ютери. Росіяни активно купували у Китаю, Південної Кореї, Німеччини тощо. З тих пір об’єм імпорту впав, оскільки у силу вступили санкції та торговельні обмеження. Проте декотрі країни, зокрема Китай та Туреччина, поглибили свої бізнес-відносини із Росією вже після початку війни. 

Багатьом державам вкрай складно жити без російської сировини. Понад дві третини російського експорту до війни припадали на нафту, газ, основні метали та мінерали – які допомагали заправляти машини, обігрівати будинки, постачати фабрики на усій земній кулі.

Західні посадовці, які сподівалися урізати військову потугу Росії через покарання її економіки, потрапили у незручне становище: як показує аналіз NYT, об’єм російського експорту насправді зріс, навіть у багатьох державах, які беруть активну участь у протистоянні з Росією. 

Російські відносини зі світом продовжують швидко видозмінюватися. Щоб оцінити глобальні зсуви, NYT проаналізував роки торговельних даних на рівні країн, зібраних онлайн-платформою “Обсерваторія економічної складності”. Оскільки дані публікуються з затримкою, то картина, яку вони представляють, наче дивиться назад. 

На російській голці

Російська спроможність торгувати зі світом може й далі зменшуватися у наступні місяці після введення нових санкцій Заходом. Наразі ж дані показують, наскільки глибоко Росія пов’язана із глобальною економікою, і як це дозволяє їй отримувати значні суми коштів на дев’ятий місяць війни. 

Спроби західних країн використовувати санкції або інші підходи для послаблення російської економіки наразі спричинили обмежений вплив. 

“Дуже складно жити без російських ресурсів”, – каже Сергій Алексашенко, колишній заступник міністра фінансів Росії, ексзаступник центробанку РФ. Що довше це триває – і війна, і реакція на війну – то відчутнішими стають зміни у міжнародних торгових потоках. У багатьох країнах, які залежать від пшениці та інших базових продуктів, вирощених за кордоном, виникають проблеми із продовольством. Ціна на паливо зросла на фоні рекордної інфляції. 

blank
Російський імпорт після вторгнення

У той час, коли давно встановлені зв’язки Росії з Європою поступово рвуться, замість них формуються нові альянси – через перенаправлення товарів у інші країни. 

Європейський Союз, США та Велика Британія наклали суворі економічні покарання на Росію, запровадивши санкції проти сотні громадян та урядовців й позбавивши країну значного доступу до міжнародної фінансової системи. Вони також намірилися припинити надсилати в Росію високі технології й заборонили російським авіакомпаніям літати на Захід. 

Рішення глобальних компаній зупинити операції в Росії також спричинило великий вплив. Контейнеровози, заповнені іноземними товарами, більше не заходять до порту Санкт-Петербурга – головного пункту сполучення з навколишнім світом для росіян. А інфляція та економічна невизначеність змушують російських споживачів обмежувати себе у придбанні товарів, які поки що залишаються на полицях.

blank
Російький експорт після вторгнення в Україну

Санкції проти російської енергетики, яка надає ресурси західним економікам, діють повільніше. США вже зменшили закупівлі російської нафти, а Британія має зробити це до кінця року. Втім жодна з цих двох країн не є великими покупцем. 

Натомість Європейський Союз, який дуже залежить від російської енергії і потерпає від інфляції – діє повільніше. Європа припинила імпортувати російське вугілля у серпні. Вона заборонить увесь морський імпорт та заблокує усі нафтохімічні продукти із РФ у лютому. 

Росія у відповідь заблокувала деякий власний експорт, зокрема, медичні та агропромислові продукти. 

Рубль починається з нафти

Нафта і газ наразі все ще залишаються головним експортом Росії, об’єктом найбільшого державного інвестування. Високі ціни нафту і газ минулого року завищили вартість їхнього експорту, що допомогло Москві компенсувати надходження, втрачені через санкції. Керований державою енергетичний гігант “Газпром” зафіксував рекордні прибутки у першій половині цього року, навіть на фоні зменшення поставок до Європи. 

blank
Напрямки експорту російської нафти

Міжнародний валютний фонд постійно переглядав свої прогнози для економіки Росії, зазначаючи, що її економіка скоротиться менше, ніж очікувалося. У жовтні МВФ повідомив, що передбачає скорочення російської економіки на 3,4% – набагато менше ніж 6%, прогнозованих у серпні, та 8,5% у квітні. 

“Росія пережила економічні санкції легше, ніж очікувалося. Цьому допомогли високі ціни на газ та нафту і наша залежність від викопних копалин”, – каже Гільберто Гарсія-Васкес, головний економіст у Datawheel, компанії, що керує “Обсерваторією економічної складності”.

Нові заборони на паливні продукти, котрі європейські посадовці запровадять у наступні місяці, означатимуть великі втрати для Росії. Втім російська нафта, котра транспортується із Росії кораблями через океани, скоріш за все, знайде нові ринки. 

Від часу російського вторгнення в Україну Індія та Китай зміцнилися як набагато активніші покупці російської сировини. 

blank
Перший: об’єм торгівлі з росією після вторгнення в Україну

Натомість країни, котрі активно продавали нафту Індії та Китаю – такі, як Ангола, Саудівська Аравія, Ірак – можуть більше продавати у Європу. Це може призвести до глобальної “зміни енергетичного ринку”, як каже Сергій Алексашенко. В такому випадку російська нафта просто переорієнтується на нові ринки, але не зникне.

Скільки саме коштів Росія зрештою отримає зі своїх нафтових продажів, поки неясно. Оскільки попит на її продукти упав повсюди, Москва була змушена продавати нафту Китаю та Індії з уцінкою. Західні країни тепер намагаються встановити граничну ціну на російську нафту, що ще більше обмежить можливість Москви визискувати прибуток із кожного проданого бареля. 

Поки що високі ціни на енергоносії компенсовували ці наслідки. Ціни на еталонну нафту, як-от Brent чи Urals – сорти нафти, які слугують глобальними орієнтирами і для покупців, і для продавців нафти – протягом останніх місяців упали. 

Але оскільки ціни на енергоресурси були вищими впродовж більшої частини поточного року, Росія справді отримала більше грошей від газу та нафти у доларах США із березня по липень, аніж вона отримувала у попередні роки, згідно з Міжнародною енергетичною агенцією. 

Труби горять

А от щодо торгівлі газом, то в довгостроковій перспективі спроможність Росії продавати блакитне паливо виглядає менш райдужно. На відміну від нафтового експорту, більша частина якого здійснюється морем, більшість російського газу вивордиться із країни через трубопроводи. Для того, щоб збудувати їх, потрібні роки. Це ускладнює бажання Москви вийти на нові ринки. 

До липня Німеччина скоротила імпорт природного газу з Росії наполовину і замінила його закупками у Норвегії та США. У вересні головні труби, якими газ надходив до Німеччини, було пошкоджено вибухами.

Росія намагається знайти покупців для свого газу повсюди. Експорт до Китаю зріс. Проте в китайському напрямку веде лише одна труба, яка може транспортувати лише частину від того об’єму, який ішов газопроводами до Європи. Для того, щоб транспортувати газ морським шляхом, Росії доведеться будувати нову інфраструктуру для його зрідження – а це дорогий і довготривалий процес. 

Добити Росію

Росія залишається не лише провідним експортером енергоресурсів, а й багатьох інших важливих продуктів, починаючи від добрив до азбесту, від ядерних реакторів до пшениці. Міжнародні виробники машин досі залежать від російських металів іридію та паладію, необхідних для створення каталітичних нейтралізаторів. Французькі ядерні реактори потребують російського урану, тоді як Бельгія досі є ключовим партнером у російській торгівлі діамантами.

blank
Галузі, в яких росія – найбільший експортер

Втім, ця розгорнута торгівля Росії та військовий бюджет, котрий вона генерує, можуть скоротитися вже наступного року під дією нових санкцій. Александр Габуєв, старший науковий співробітник у Carnegie Endownment for International Peace очікує, що об’єм російського експорту істотно впаде у довгостроковій перспективі, оскільки Європа поступово переходить на нові джерела енергії, і санкції, включно з обмеженнями на ціну нафти, починають давати результат.

Події на полі бойових дій, де Росія зазнала низки невдач, теж можуть позначитися на економічних відносинах. У ці дні росіяни тимчасово вийшли із глобальної зернової угоди, яка дозволяла експорт зерна із українських портів. 

Якщо Росія, скажімо, застосує ядерну зброю в Україні, це викличе ще більше санкцій, які можуть позбавити Росію торгівлі з Азією, вважає Габуєв. “Ми, найвірогідніше, побачимо зовсім іншу картину вже наступного року”, – передбачає він.

РЕАКЦІЯ У TWITTER

Гі Верхофстадт,

депутат Європейського парламенту, прем’єр-міністр Бельгії у 1999-2008 роках:

– Ця картинка каже все про слабкість санкцій ЄС… Уявіть, якби ми мали серйозні санкції з першого дня, наскільки гірше було б Путіну!


Джошуа Ландіс,

директор Center for Middle East Studies в університеті Оклахоми:

– Ті, хто говорили, що економіку Росії знесуть санкції, не передбачали, як швидко торгові шляхи можуть змінитися. Нафта Росії йде до Індії та Китаю, а близькосхідна – до Європи. Але США не здатні зупинити Китай, Індію, Туреччину від торгівлі з Росією. Навіть такі країни як Бельгія, Нідерланди, Іспанія наростили імпорт із Росії. Це не 1953 рік, коли США могли скинути уряд Ірану за $3 млн.


Александр Габуєв, 

старший науковий співробітник у Carnegie Endownment for International Peace:

– Туреччина має великий вплив на торгівлю з Росією, свідчать нам дані. Турецький експорт до Росії зріс на 113%, що робить Туреччину найважливішим каналом для так званого “паралельного імпорту”. Додайте сюди той факт, що Туреччина – хаб для санкціонованих російських компаній та фізичних осіб. Не менш важливим для Москви буде газовий хаб, який Путін та Ердоган планують створити. Країни можуть прагматично отримувати від Путіна те, що їм потрібно (повернення до зернової угоди для турків, дешевша енергія для китайців та індійців), обмеживши співпрацю вузьким інтересом.

Вам також сподобається

@2022 –  Ґрунт

Новинна стрічка