Західні уряди готуються до затяжного конфлікту між росією та Україною, військові лідери поспішають засвоїти нові уроки із перших місяців найбільшої наземної війни в Європі за майже вісім десятиліть.
Президент США Байден та генсек НАТО Єнс Столтенберг пообіцяли підтримувати українські збройні сили так довго, як Київ потребуватиме цього для перемоги. Наскільки довго – залежатиме від результатів боїв, до яких намагаються пристосуватися обидві сторони.
Стратеги із оборони вивчають зброю, тактику, логістику та інші фактори для отримання нових знань, які можуть дати їм перевагу на полі бою прямо зараз – і у майбутніх конфліктах, пише The Wall Street Journal.
Війна, на якій вчиться Захід
«Ми пильно стежили за конфліктом в Україні, і ми вже вчимося та адаптуємося. Ми переосмислимо те, як воюємо», – сказав у своїй першій промові генерал Патрік Сандерс, новий очільник генерального штабу збройних сил Британії.
Конфлікт привертає велику увагу і слугує своєрідною лабораторією для професійних солдатів. Не лише через те, що він виявився настільки смертоносним для бійців та цивільних, а й через те, що це чи не перша війна, котра розгортається майже в режимі реального часу завдяки соцмережам.
Конфлікт в Україні – перший за десятиліття, у котрому зійшлися великі, відносно сучасні та приблизно співмірні сили. Інші конфлікти недавнього часу стосувалися протистояння або між надсучасними і менш прогресивними силами – як дві війни у Перській затоці та в Афганістані – або були меншими за масштабом.
Деякі з уроків можуть здатися повторенням минулого, такі як вага сильного лідерства, або стійких ліній постачання. А інші уроки такі: на сучасному полі битви ніде сховатися і воно не має меж. Дрони, електронна та космічна розвідка роблять маскування ще складнішим, аніж навіть кілька років тому.
Генерал Сандерс сказав, що російське вторгнення показує: «Якщо ви хочете уникнути конфлікту, то краще готуйтесь до бою». Військові теоретики вказують, що це також сигнал тривоги для громадян Заходу, які звикли бачити війну як щось віддалене і високотехнологічне, виконане з хірургічною точністю.
Привиди світових воєн
Конфлікт в Україні став руйнівною війною на виснаження, котру ведуть із важкою артилерією, що нагадує битви двох світових воєн.
«Схоже, сучасна війна є не настільки сучасною, як люди думали», – каже Біллі Фабіан, колишній аналітик Міноборони США та офіцер армії США. Тепер він – старший менеджер в компанії Govini, котра використовує високі технології у системах прийняття рішень, а серед клієнтів має Пентагон. «Масивні наступальні війни складні та жахливі, з неймовірними втратами», – додає він.
На щорічному саміті НАТО посадовці підносили цінність трансатлантичного співробітництва у веденні війни. Офіційні особи Альянсу кажуть, що це стало очевидним у 2011 році, під час операції в Лівії, коли європейські сили залежали від американських озброєнь через низькі запаси.
У нинішньому конфлікті співпраця проявляється і в постачанні зброї, і в санкціях проти Росії. Єднання не завдало росіянам поразки, але посилило вплив західної допомоги у війні, кажуть посадовці.
Безжальні бомбардування з обох сторін засвідчило важливість володіння готовими запасами зброї та снарядів. Велетенські російські запаси дали їй перевагу на полі бою. Втім дечого москві вже може не вистачати, кажуть аналітики, котрі займаються розвідкою на основі відкритих даних.
Західні союзники України мусять змінити свої військово-індустріальні плани після того, як вони надали Києву велику кількість зброї та боєзапасу, котрі колись планувалися як ресурс для власних військ.
«Урок із України – нам потрібно більше ідей та прозорості щодо запасів, – сказав старший посадовець НАТО. – Те, що ви можете використати за тиждень, потребує місяців постачання та років на створення».
Обидві сторони використовують дрони, щоб знайти та атакувати цілі. Українці також пристосувалися використовувати легку та мобільну зброю, надану Заходом, щоб вражати більші, краще озброєні російські цілі. Втім найбільше шкоди обом арміям – так само, й українським цивільним громадянам та інфраструктурі – було завдано старими ракетами та бомбами, які використовувалися роками.
«Те, що ми бачимо – це механізована конвенційна війна з сучасними характеристиками», – підсумовує Фабіан.
Комбіновані атаки та майбутнє війни
Українці захистили свою столицю Київ та інші міста від танків росії та броньованих машин у перші тижні війни, спритно використовуючи переносні ракетні установки, надані західними союзниками.
Деякі оглядачі стверджують, що цей розгром передрік вимирання танків. Частина звернула увагу на іншу річ –потребу в добре координованих маневрах із залученням різноманітних військ та засобів, відомих також як загальновійськова тактика.
«Ми подвоїмо зусилля щодо загальновійськової тактики, особливо у глибокій битві, – сказав генерал Сандерс, – Успіх визначатиметься поєднанням зброї та всесторонніми навичками. І масою».
Генерал визнав, що цифрова трансформація у бою життєво важлива. Але додав: «Скажу прямо: ви не можете хакнути ваш шлях через ріку. Жодна платформа, ресурс чи тактика не вирішать проблеми [без реальної операції на полі бою]».
Експерти з тактики кажуть, що нові підходи можуть включати більше використання менших, недорогих систем, таких як турецькі Bayraktar TB-2, американські дрони-самогубці Switchblade та британські мобільні ракетні системи NLAW.
Оскільки електронне стеження зараз всепроникне, стратеги шукають способи працювати в такий спосіб, щоб не випромінювати радіосигналів. Деякі розвідувальні дрони відправляються на заздалегідь визначені маршрути і повертаються на базу – вони переносять дані, але не «роздають» їх. Є такі, котрі спрямовуються із запрограмованими раніше атакувальними місіями.
Водночас, низькотехнологічні рішення з більш ранніх епох – наприклад, використання солдатів із навичками швидкого бігу під час міських боїв – отримують нове вивчення.
Всеохопне виявлення передбачає, що такі системи, як високомобільна артилерійська ракетна система, або HIMARS, – котру США дали Україні – є неймовірно вразливою. Їх використовують, щоб завдати удару і змінити локацію, перш ніж їх виявлять. На військовому сленгу – shoot-and-scoot, впік-і-втік.
Наступний крок: інтеграція
Наступний крок – покращена інтеграція цих нових підходів у традиційних підрозділах військових служб. Давні розподіли між наземними, морськими та повітряними силами зникають.
У науковій роботі, опублікованій в щоквартальному журналі Національного університету оборони США у 2018 році, два старших офіцери запропонували інтегрований підхід, названий ними «багатодоменний бій». Генерал армії Девід Перкінс та генерал авіації Джеймс Холмс вважають, що «багатодоменний бій» ліквідує відмінності між сухопутними військами, флотом та іншими силами «і побудує майбутні сили у вигляді інтегрованого та зведеного рішення».
Інші ідеї будуються на більш довготривалому досвіді. Українські сили поступалися росіянам у кількості людей та зброї, але вони люто билися, захищаючи свою Батьківщину, і трималися набагато довше та успішніше, ніж багато західних військових посадовців пророкували у лютому.
«Їхня воля до боротьби була вирішальна», – сказав генсек НАТО Столтенберг. Він відзначив не лише «відданість українських військ, а й українського народу захищати власну країну”.
Вісім років тренувань від НАТО та країн-членів, а також нові командні структури, котрі посилили війська нижчого щабля, також мали велике значення, визнають українські солдати та посадовці у сфері оборони.
З іншого боку, воєнна приказка з часів Холодної війни, котру використовували щодо величезної кількості простої зброї з срср, усе ще звучить правдиво: кількість сама по собі є якістю.
Артилерія і снаряди, привезені росією, дозволили москві захопити нові території у східній Україні, навіть враховуючи низьку мотивацію і дисципліну військ.
«Навіть нездарна армія все ще може знищити вашу країну, – сказав Джиммі Ши, старший посадовець НАТО у відставці. – Армія може не бути вмотивованою – але вмотивованою точно є артилерія».
