Вони використовують псевдоніми, мають приховані зв’язки із Росією, співпрацюють із підсанкційними інституціями, товаришують із ультраправими організаціями. Розслідування аґенції Reuters виявило активних агітаторів у Німеччини, які намагаються зіпсувати прихильне ставлення німців до України.
ҐРУНТ переклав дослідження журналістів повністю, щоб показати, як працюють щупальця росіян за кордоном.
Русскій мір і його «до біса!»
У вересні в Німеччині на площі поруч із Кельнським собором зібралося приблизно дві тисячі протестувальників. Вони закликали німецький уряд порвати із західною коаліцією, яка підтримує Україну, та укласти мир із Росією.
«Ми повинні перестати бути васалами американців», – виголошував правий німецький політик Маркус Бейзіхт із імпровізованої сцени на кузові вантажівки. Натовп аплодував йому й розмахував російськими та німецькими прапорами.
Поруч зі сценою, схований від натовпу брезентом, стояв худий чоловік у камуфляжних штанях, а за кілька метрів від нього – кремезний чолов’яга у темних окулярах. Організатори мітингу відповідати на питання не хотіли. Більшість із них відмовилася говорити із репортерами видання. Один із протестувальників навіть намагався переконати поліцейського заарештувати журналіста як українського шпигуна.
Мітинг був лише одним із багатьох випадків – і в інтернеті, й на вулицях – коли люди вимагали, щоб Берлін переглянув своє ставлення до підтримки України. Цей заклик заснований на глибоких зв’язках між Німеччиною та Росією: у Німеччині проживає кілька мільйонів російськомовних, країна десятки років була залежною від російського газу, а комуністична Східна Німеччина та СРСР мають спільний історичний спадок.
Ставки високі: якщо Німеччина, країна з найбільшою економікою в Європейському Союзі, відвернеться від України, то європейська єдність щодо війни підважиться.
Проаналізувавши дописи у соцмережах та іншу загальнодоступну інформацію, журналісти Reuters змогли ідентифікувати ключових осіб, які просували проросійську позицію в Німеччині від початку повномасштабної війни. Серед них і двоє чоловіків, які вешталися поблизу сцени у Кельні.
Худим чоловіком виявився колишній офіцер Військово-повітряних сил Росії. Спочатку його звали Ростислав Теслюк, однак він змінив своє ім’я на Макс Шлунд після того, як десять років тому оселився в Німеччині. Останніми місяцями він їздив на підконтрольні Росії території на сході України. Нещодавно російська державна установа оплатила його квиток на літак до Москви, де він відвідав конференцію, головним спікером якої був Владімір Путін.
Кремезним чоловіком, який стояв поруч зі Шлундом, є Андрєй Харьковський. Він присягнув на вірність всеросійському казачому товариству (ідеться про «Союз казаків-воїнів Росії і зарубіжжя», – Ред.), яке підтримує вторгнення Росії в Україну. Ні Шлунд, ні Харьковський на запитання журналістів для цієї статті не відповіли. Утім під час листування у WhatsApp Шлунд написав «Йдіть до біса!» та «Слава Росії!».
Аґенція Reuters виявила, що деякі з найактивніших агітаторів, які виступають за зміну політики Німеччини, мають подвійне обличчя. Деякі з них використовують псевдоніми та мають приховані зв’язки з Росією, підсанкційними російськими інституціями чи ультраправими організаціями.
Наразі Німеччина виділила понад 1 мільярд євро на гуманітарну допомогу Україні та сусіднім країнам, а також на військову техніку, зокрема передові системи ППО. Більшість німців підтримує Україну, але після стрімкого зростання цін на енергоносії все менше з них зацікавленні у збільшенні військової підтримки.
Уряд Німеччини не відповів на детальні запитання для цієї статті, але Міністерство внутрішніх справ заявило, що «дуже серйозно» сприймає будь-які спроби іноземних держав чи окремих осіб чинити вплив, особливо «в контексті російської загарбницької війни проти України».
Прихильники Кадирова проти «тупих корів»
Публічним обличчям протесту у Кельні стала Єлєна Колбаснікова – жінка родом з України, яка є партнеркою Шлунда, і зараз проживає в Німеччині. Вона очолила натовп, скандуючи німецькою з легким акцентом: «Мир, свобода, самовизначення!». За допомогою листівок і соціальних мереж Колбаснікова та Шлунд організували цю демонстрацію, а також низку інших проросійських заходів.
Колбаснікова стала популярною у проросійських колах у Німеччині минулоріч після того, як заявила, що її звільнили з роботи через «русофобію». Звертаючись до своїх прихильників, Колбаснікова уникає явної підтримки російського вторгнення, натомість зосереджується на впливі війни на німців, стурбованих зростанням рахунків за опалення.
У профілі Шлунда у соціальній мережі «ВКонтактє» вказано, що він навчався у військовій академії імені Жуковського, відомій за підготовкою російських космонавтів. На фотографіях, які публікують його однокурсники, він постає у військовій формі. Брат Колбаснікової розповів Reuters, що Шлунд служив старшим лейтенантом Повітряних сил Росії.
Приблизно з 2007 року Шлунд працював у приватних охоронних фірмах, про що свідчать трудові книжки. У 2010 році суд у Москві засудив людину з таким же іменем і такою ж датою народження до одного року позбавлення волі умовно за напад. Шлунд переїхав до Німеччини у 2012 році, замешкав із своєю тодішньою дружиною, росіянкою німецького походження. На початку 2022 року чоловік купив квартиру в Москві.
Щодо Колбаснікової, то її брат, який досі живе в Україні, сказав Reuters, що проросійська позиція жінки щодо війни розколола їхню сім’ю: «Попри те, що вона моя рідна сестра, її вчинки не є правильними».
Влітку Шлунд і Колбаснікова влаштували день музики, їжі та спорту в Дюссельдорфі, куди запросили своїх «однодумців». Залу, в якій проводили захід, прикрасили прапорами Рамзана Кадирова – лідера Чечні та прихильника Путіна. Міністр в уряді Кадирова Ахмед Дудаєв опублікував світлини цієї події в Telegram і назвав Колбаснікову і Шлунда «послами доброї волі», які «на боці правди».
У 2022 році пара побувала на Донбасі. У жовтні прокремлівське ЗМІ «Царьґрад» опублікувало відео цієї поїздки. На ньому видно, як Шлунд і Колбаснікова роздають допомогу, зокрема обігрівачі для наметів для проросійських сил. Подружжя дякує організації «Всеросійський народний фронт» за підтримку із забезпеченням та організацією поїздки. «Фронт» є російським громадським об’єднанням, на чолі якого стоїть Путін.
На початку грудня Шлунд, Колбаснікова та їхні прихильники знову пройшлися маршем вулицями Кельна; їх супроводжували поліція, а поруч була гучна контрдемонстрація. Незабаром вони планували взяти участь у форумі громадських активістів у Москві, співорганізатором якого був російський уряд. Зрештою, Колбаснікова розповіла прихильникам, що вони спізнилися на рейс. За її словами, «спонсором» квитків на літак був «Русскій дом» – російська культурна організація. «Русскій дом» є частиною «Росспівробітництва» – державного органу, який перебуває під санкціями ЄС. Ґріґорій Міхітарянц, чиновник «Русского дому» у Берліні, повідомив Reuters, що його організація придбала квитки для двох осіб на захід у Москві, однак відмовився назвати імена.
Шлунд і Колбаснікова не захотіли відповідати на питання журналістів. Під час листування у WhatsApp Шлунд написав репортеру Reuters: «Тобі краще триматися від мене подалі, тупа корово».
Донські казаки на Рейні
За допомогою фотографій із соцмереж Reuters вдалося ідентифікувати трьох стюартів протесту у Кельні. Всі вони неодноразово брали участь у казацьких зібраннях у Німеччині. В імперській Росії казаки присягали на вірність царям, зараз же головні російські організації казаків лояльні до Путіна і воюють проти України.
Основна частина казаків належить до «Союзу казаків-воїнів Росії і зарубіжжя» – організації, підтримуваної Кремлем. Вона має десятки осередків у РФ та за кордоном, а джерело її фінансування не розкривається. У Німеччині казаки покладають вінки на могили червоноармійців та забезпечують охорону заходів, які проводить російське посольство.
Харьковський – кремезний чоловік, який стояв поруч зі сценою на мітингу в Кельні – родом із Томської області. Згідно з постами Харьковського у соцмережах, зараз він живе у Тройсдорфі і керує невеликим автотранспортним бізнесом. Його регулярно можна помітити на фотографіях зі зібрань казаків, часто в казачій військовій формі. На руці Харьковського є татуювання восьмикутного символа, який використовують ультраправі в Росії та інших країнах.
Двоє товаришів Харьковського теж відвідували казачі зустрічі – це ентузіаст бойових мистецтв Владімір Фельк та чоловік, який назвався у соцмережах Сєрґєєм Шнайдером. Фельк працював охоронцем і керував логістичною фірмою.
На фотографіях зі щорічних зборів, які опублікував Харьковський, до трьох чоловіків приєднався охоронець із нічного клубу Ґріґорій Крамер. Крамер теж є представником «Союзу казаків-воїнів Росії і зарубіжжя».
На зібрання 2022 року в Ганновері запросили російських дипломатів із консульства в Гамбурзі. Привітання там зачитав виконувач обов’язків керівника «Всевеликого війська донського» – казачої організації, котра пов’язана з вербуванням солдатів і бере участь у війні проти України. На опублікованих Харьковським фотографіях він та інші учасники стоять перед прапором «Всевеликого війська Донського».
Харьковський поклав слухавку, коли Reuters із ним зв’язався. Пізніше у листуванні він підтвердив, що відповідав за безпеку на протестах, які організовували Шлунд і Колбаснікова, однак розповісти більше відмовився.
Друг Ґіркіна і учасник «Давай одружимося»
Фестиваль «Миру та солідарності», який наприкінці серпня в Берліні проводила Комуністична партія Німеччини, включав панельну дискусію під назвою «Мир із Росією». Серед учасників дискусії був Олєґ Єременко – російсько-німецький бізнесмен, який стверджував, що українську молодь вчать ненавидіти Росію. Єременко віддавна є активним у російсько-німецькій громаді. Він керує будівельним бізнесом у Німеччині, а серед клієнтів, перелічених на його веб-сайті, є Російська православна церква в Берліні.
Єременко є онуком радянського героя війни, який до 1981 року був членом ЦК КПРС. Він належить до керівництва організацією «Десант», котра складається з колишніх російських військовослужбовців. На заходах із вшанування пам’яті загиблих у радянській війні він з’являвся поруч із російськими дипломатами. Також його помітили з Мануелою Швезіг – членкинею Соціал-демократичної партії Німеччини, прем’єркою землі Мекленбург-Передня Померанія. У 2020 році Єременко був серед невеликої групи людей, яких посол Росії у Німеччині відзначив за службу РФ.
Минуле Єременка є менш публічним.
На фотографії, датованій 2016 роком, Єременко позує поруч із Іґорем Ґіркіним – колишнім офіцером російської розвідки, якого суд у Нідерландах заочно засудив за причетність до збиття малайзійського авіалайнера рейсу MH17 над Україною. Коли аґенція Reuters сконтактувалася з Ґіркіним з приводу цієї історії, він сказав: «Я не даю інтерв’ю ворожим ЗМІ».
Шість років тому Єременко знявся у російському телешоу «Давай одружимося». Сидячи за прикрашеним барвистими квітами столом, він сказав, що хоче одружитися на симпатичній «слов’янці» і народити дітей.
Єременко підтвердив Reuters, що працював на російську військову розвідку. Він сказав, що служив у Росії, але розповісти детально про це відмовився. «Відслужив, та й все», – сказав Єременко. «Зараз я перебуваю в Німеччині, скажімо так, у цивільному статусі», – додав він. Авжеж, пропагуючи російську культуру та вшановуючи пам’ять загиблих у Другій світовій війні разом із російськими офіційними особами.
Єременко розповів, що познайомився з Гіркіним, коли доставляв гуманітарні вантажі людям на Донбасі у 2014-15 роках. Відмовившись вдаватися у подробиці, він сказав, що перебуває разом із іншими російськими активістами під посиленою увагою з боку німецької влади. «Забагато інформації не принесе користі проросійській стороні, – пояснив він. – Що більше буде імен, тим більше інформації про нашу діяльність. Це буде дуже шкідливо для нашої репутації тут, особливо з німецькою владою». Він ствердив, що не робив політичних заяв на підтримку жодної із сторін війни в Україні.
Фан-клуб Путіна. «Жити божественно, але як?»
Після аналізу німецькомовного Telegram журналісти Reuters виявили щонайменше 27 каналів, які послідовно публікують і розповсюджують прокремлівські повідомлення. Їхня загальна аудиторія становить приблизно 1,5 мільйона підписників.
Одним із облікових записів є «Фан-клуб Путіна» («Putin Fanclub»). Він регулярно розміщує серед своїх 36 тисяч підписників фотографії Путіна, матеріали про його публічні виступи та переклади німецькою мовою його промов. На опублікованому там змонтованому відео видно, як Путін перемагає Джо Байдена в армрестлінгу. Інший пост від 26 жовтня закликає німців серйозно сприймати попередження Путіна про ядерний конфлікт.
Обліковий запис у Telegram не розкриває інформації про те, хто є його власником чи адміністратором. Але проаналізувавши дописи та репости каналу, Reuters знайшли чоловіка на ім’я Вячєслав Зеевальд, який живе в Баварії. У розмові з журналістами Зеевальд визнав, що він є одним із декількох людей, які стоять за каналом.
Зеевальд доволі активний у YouTube. У 2011 році він опублікував фотографію, на якій його зображено разом із Алєксандром Хінєвічем – засновником віри, яка базується на «слов’яно-арійській расі». В одному з відео 2013 року Зеевальд стверджував, що заборона Німеччини на нацистську символіку не повинна розповсюджуватися на всі свастики. З його слів, оригінальний символ виник на декілька століть раніше за нацизм, тому він не має нічого спільного з Третім рейхом.
Також в інтернеті Зеевальд написав про свою прихильність до ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» («Alternative für Deutschland»). У 2017 році він опублікував селфі з Бьорном Хьокке – політиком від AfD і співлідером ультраправої фракції всередині партії Der Flügel («Крило»). У березні німецький суд вирішив, що цілі діяльності The Wing суперечать конституції країни. Одними з гасел організації були захист етнічної цілісності німецького народу та недопущення «іноземців».
У дописі у Telegram через три дні після вторгнення Росії в Україну Зеевальд написав: «Рейхстаг треба взяти знову». Зеевальд привернув увагу німецької влади. У звіті за 2021 рік Управління захисту конституції Баварії (підпорядковується Міністерству внутрішніх справ Німеччини, – Ред.) завданням якого є моніторинг екстремістів, ідеться про те, що Зеевальд публічно підтримує антисемітські теорії змови та впливає на екстремістів, які становлять загрозу для демократії.
У звіті також згадують Зеевальда як приклад того, як члени ультраправого руху «Рейхсбюргери» перенесли свою діяльність в Інтернет під час пандемії. Цей рух не визнає сучасну Німеччину легітимною державою. Деякі послідовники вірять, що вона перебуває під військовою окупацією, дехто ж підтримує нацистські ідеї. У грудні влада Німеччини затримала десятки осіб, в тому числі російської національності, за ймовірну змову з метою повалення державного ладу. Слідчі мають підозри, що деякі з цих осіб мали конкретні плани штурму парламенту.
Зеевальд підтвердив, що він є частиною «Фан-клубу Путіна», але відхилив запит на інтерв’ю, сказавши, що не спілкується зі ЗМІ через «русофобію» в Європі. Він відмовився відповідати на детальні письмові запитання, давши відповідь лише на одне, про свастику. «Як росіянин може підтримувати Гітлера? Ви при тямі?», – зазначив Зеевальд.
«Ночниє волкі» з «німецько-російською душею»
Ян Рідель, фанат мотоциклів зі Східної Німеччини, є головою групи під назвою «Німецько-російські душі». Її члени беруть участь у проросійських заходах в Німеччині, іноді пліч-о-пліч із російськими дипломатами, а також покладають вінки на могили червоноармійців, які загинули у Другій світовій війні. Рідель і його група майже щодня постять у своїх соцмережах світлини, на яких, із їхніх слів, видно наслідки українських артилерійських обстрілів житлових будинків та цивільної інфраструктури на Донбасі.
На публічних заходах Рідель зазвичай одягнений у міцну шкіряну мотоциклетну куртку, прикрашену прапором «Новоросії» та цифрою 1423. Це номерний знак «Нічних вовків» – російського байкерського клубу, який перебуває під санкціями США за вербування бійців-сепаратистів на Донбасі та допомогу російським військам у захопленні українського Криму у 2014 році.
Один із декількох візитів Ріделя на Донбас відбувся 2019 року. На сторінці його групи у соцмережах повідомляли про пожертву сумою 10 тисяч рублів (приблизно 165 доларів) донбаському відділу «Нічних вовків». Голова донбаського відділу «Нічних вовків» Віталій Кішкінов підтвердив Reuters, що його група отримала цю пожертву.
