Росія намагається надолужити наслідки минулорічної масової висилки розвідників, які працювали у Європі під дипломатичним прикриттям. POLITICO зазначає, що наразі з’являється все більше доказів агресивних поривів Служби зовнішньої розвідки РФ та її військового Розвідувального управління відновити свої шпигунські мережі. Найбільший інтерес для росіян становить інформація про критичну європейську інфраструктуру й логістика постачань військової допомоги для України.
Товаришу майор, вам вуса відклеїлись
Очільник британської служби безпеки MI5 Кен Маккаллум заявив, що Москва зазнала “найпотужнішого стратегічного удару” в новітній історії розвідок. Так він охарактеризував видворення понад 400 розвідників Росії, зокрема, з Франції, Бельгії та Німеччини після повномасштабного вторгнення. Ці висилки різко звузили поле спостереження для Кремля.
Служба безпеки та розвідки Фінляндії (SUPO) заявила, що вигнання російських шпигунів та відмова у видачі віз тим, хто мав їх змінити, суттєво послабили розвідувальні операції Москви у Північному регіоні.
“Російський розвідувальний пункт [у Фінляндії] минулого року скоротився приблизно вдвічі”, – каже директор SUPO Антті Пелттарі. “Хоча Росія все ще прагне розміщувати офіцерів розвідки під дипломатичним прикриттям, їй доведеться знайти способи компенсувати нестачу кадрів. Наприклад, шляхом все більшого застосування інших форм таємних операцій за кордоном”, – додає він.
Європейські спецслужби не зупиняються на досягнутому. Вони усвідомлюють, що російське розвідувальне керівництво намагається знайти способи компенсувати величезні втрати шпигунів у посольствах. Агентам, серед іншого, доручали “виявляти таланти” серед місцевих жителів для вербування, керувати “кротами” та іншими “людськими активами”. Логістичне сприяння в операціях “активних заходів”, як-от отруєння Сергія Скрипаля та його доньки у Великій Британії у 2018 році, також було справою їхніх рук.
У Польщі на маршрутах HIMARS’ів
В інтерв’ю POLITICO Дарюс Яунішкіс, директор Департаменту держбезпеки Литви, сказав, що “російські спецслужби зараз вишукують шляхи відновити або створити нові способи для своєї шпигунської активності у Європі”. “Вони вишукують інші методи збору розвідданих – кібернетичні, нетрадиційне прикриття, онлайн-операції”.
За словами Яунішкіса, ключовою мішенню росіян зі збору розвідувальної інформації є критична інфраструктура Європи. “Пріоритетом вважається моніторинг виробництва та постачання західної зброї в Україну”, – додає керівник литовської спецслужби.
Росія вербує де і коли може. “Звертаються до громадян Литви, вербують їх під час поїздок до РФ чи Білорусі”, – каже Яунішкіс.
Литва у своїй щорічній оцінці національної загрози відзначила, що білоруські спецслужби націлилися на білоруську діаспору і навіть на опозиційні організації, щоб спробувати їх завербувати, контролювати або перешкоджати їхній діяльності. “Ми володіємо інформацією, що російські спецслужби теж цікавляться білоруськими опозиційними організаціями та їхніми членами”, – каже Яунішкіс.
Ремарка Дарюса Яунішкіса пролунала всього за кілька тижнів після того, як польська контррозвідка оголосила про викриття російської шпигунської групи. Розвідники встановлювали камери на важливих залізничних маршрутах, щоб стежити за поставками західної зброї та боєприпасів, виділених Україні.
Міністр національної оборони Польщі Маріуш Блащак припустив, що група прибула з Білорусі, а місцеві ЗМІ писали, що серед арештованих були білоруські громадяни. Підозрювані базувалися поблизу військового аеропорту Жешув-Ясьонка і готувалися до “диверсійних дій, спрямованих на блокування поставок обладнання, зброї та допомоги Україні”, додав міністр внутрішніх справ Польщі Маріуш Камінський.
Дарюс Яунішкіс теж не сумнівається, що загроза диверсій та атак існує. “Російська розвідка регулярно збирає тактичну та оперативну інформацію про військову та стратегічну інфраструктуру в Литві та сусідніх із Росією країнах, від військових частин до енергетичної інфраструктури. В Україні ми бачимо, як цю тактичну розвідку використовують для ударів по цивільній інфраструктурі”, – каже Яунішкіс.
“Звичайне життя” російського агента
Європейські спецслужби вбачають російський слід і в серії дивних минулорічних диверсій. Наприклад, перерізані наземні кабелі на півночі Німеччини, які використовуються провідниками потягів для зв’язку, або розірвані підводні кабелі, що постачають електроенергію на данський острів. Норвегія і Литва повідомляли про несанкціоновані польоти дронів поблизу аеродромів та енергетичної інфраструктури. Низка очільників європейських розвідок вкрай стурбовані тим, що Росія активує сплячих агентів або “нелегалів”, навчених жити ніби “звичайним життям” із вигаданими біографіями і сфальсифікованими ідентичностями (раніше ҐРУНТ публікував статтю про затримання російського подружжя “нелегалів” – айтівця і художниці – у Словенії, – Ред.).
Болгарія, Словаччина, Албанія, Нідерланди, Німеччина, Швеція та Норвегія після повномасштабного вторгнення РФ в Україну заарештували низку російських агентів і “кротів”, які працювали на ГРУ або СВР.
Минулого року двох росіян і українця затримали, коли вони намагалися потрапити на військову базу Албанії, щоб зробити фотографії. Болгарська прокуратура розкрила подробиці розслідування щодо генерала, який працював у оборонному секторі і передавав Росії секретні розвіддані ще з 2016 року.
Словацька контррозвідка заарештувала полковника у запасі Павела Бучика, звинувачуючи його у зливанні Росії інформації про сили оборони Словаччини та України. За це йому заплатили щонайменше 46 тисяч євро.
Бучик був частиною групи із чотирьох осіб, до якої також входив Богуш Гарбар – автор проросійського веб-сайту. У 2021 році його завербував тодішній російський військовий аташе – спецслужбам вдалося зняти на відео їхні зустрічі у парках. Серед завдань Гарбара був пошук осіб, які симпатизують Росії, і допомога у формуванні мережі агентів.
Знову Угорщина? Знову Угорщина
Тим часом у вересні суд в Угорщині заочно засудив за шпигунство на користь Росії ексдепутата Європейського парламенту Белу Ковач – члена правої партії “Йоббік”. Вирок – п’ять років ув’язнення. Наразі Ковач перебуває у Москві.
Та все ж Угорщину розглядають як слабку ланку в колективних контррозвідувальних зусиллях. На цьому тлі викликає підозри контрольований Росією Міжнародний інвестиційний банк: його релокацію у Будапешт погоджував Віктор Орбан у 2019 році.
Банк, який зараз бореться за фінансове виживання, очолює Микола Косов. Його батьки пройшли кар’єру в КҐБ за радянських часів. Опозиційні політики Угорщини, колишні співробітники розвідки та працівники західних спецслужб занепокоєні тим, що ця фінансова установа використовується як матеріально-технічна база для шпигунської діяльності Росії. Водночас, банк усе ще володіє дипломатичним імунітетом, як і його персонал: вони мають шенгенські візи та можуть вільно пересуватися в межах ЄС. (Цього тижня Угорщина була змушена вийти із Міжнародного інвестиційного банку через запровадження санкцій Сполученими Штатами Америки і вирішила вивести своїх представників з його складу, – Ред.).
Серія арештів по всій Європі, безперечно, є свідченням рішучості Росії зібрати якомога більше інформації про оборонні об’єкти та військові плани НАТО. Крім того, РФ прагне знайти та вишколити потенційних новобранців, зокрема, тих, які самі, можливо, й не працюють із конфіденційними матеріалами, але мають контакт із особами і організаціями, які цим займаються.
Втім той факт, що російські шпигуни силкуються відновити свої позиції у Європі, свідчить також і про пильність західних служб безпеки. І цю пильність треба підтримувати на належному рівні.
Головне фото – protothema gr
