CNN: “Завоювання Донбасу – головна ціль путіна. Чому цей регіон настільки важливий для росії”  

Анатолій Максимов
Донбас

перелкад статті СNN автора Rob Picheta

Бойові дії в Україні зосередилися на Донбасі – розлогому промисловому центрі України, який покриває собою більшу частину її східної території. З 2014 року на цій арені точаться запеклі бої, а тепер може вирішитися доля всієї війни росії проти України. Місцеві мешканці, вже травмовані вісьмома роками конфлікту, переживають ще більш інтенсивні атаки. Війська росії намагаються захопити місто Сєвєродонецьк і поступово просуваються у інших частинах регіону. Деякі напади відбили завзяті контрнаступи українців.

Провал спроб взяти Київ або центральну частину України у перші місяці війни призвели до того, що Донбас став ядром мілітаристських амбіцій владіміра путіна. Перемога тут може шокувати Захід, але врятувати “обличчя” кремлівського тирана. Тоді як поразка перетворить вторгнення на один із найбільших військових провалів в історії росії. 

В будь-якому випадку війна знищить ще більше території Донбасу – локації, дуже важливої з культурної та історичної точки зору. Турбулентні події в історії регіону часто були зумовлені близькістю до росії.

Ті, хто там жив і вивчав його, описують Донбас як “незалежний і суворий промисловий центр”. Десятиліттями він із обережністю ставився до всіх зовнішніх сил, які намагалися впливати на нього. Бойові операції з 2014 року змінили та понівечили його міста, а по обидва боки від лінії зіткнення тепер окопи українських та російських військ. Війна вступила у звиклу, але непередбачувану фазу.

Відчайдушна незалежність

Труби, заводи та вугільні шахти творили ландшафт Донбасу десятиліттями. І з часів заснування двох найбільших міст – у 1869 році Донецька (засновник — валлійський майстер роботи з залізом) та у 1797 році Луганська (засновник — шотландський підприємець) – індустрія була рятувальним колом регіону.

Назва Донбас походить від вугільного басейну річки Донець. І більшу частину XX століття там у великій кількості видобували вугілля та називали регіон промисловим серцем срср.

“радянський союз інтенсивно розвивав Донбас як індустріальний центр, він задавав темп усій радянській індустріалізації”, – розповідає CNN Маркіян Добчанський, дослідник із Українського дослідницького Інституту Університету Гарварду.

Але також Донбас був місцем “неймовірно високих ставок на виробництві та репресій”. Терор, додає Добчанський, ширився в радянські часи всією країною, але особливо сильно – саме на Донбасі. Звичною справою були показові суди, арешти та підозри.

Розвиток сталеварної та металургійної індустрії, створення залізниці та початок кораблебудівництва у портовому Маріуполі вивели Донбас за межі його вугільних шахт.

Втім, через три десятиліття після падіння радянського союзу, економічна могутність регіону зменшилася. “У 1990-х Донбас пережив різке економічне падіння”, – підкреслює CNN Рорі Фіннін, асоційований професор українських студій із Кембриджу.

Падіння стандартів життя та шалена бідність супроводжували регіон під час перших переходів від комунізму до ринкової економіки, додає Фіннін. Донбас того часу нагадував Іржавий Пояс в США, де колись процвітаючі локації глибинки не змогли адаптуватися до нового часу.

Зміни на краще почалися на зламі століть. Донбас залишився промисловим центром України, доповнюючи виробництво сільськогосподарської продукції в решті країни. У той час як процвітання регіону коливалося, одна стала характеристика його мешканців залишалася сталою завжди. Люди Донбасу були і є “відчайдушно незалежними”, вважає Фіннін. “Вони марширують під ритм своїх власних барабанів”, – уточнює він.

російський вплив та сепаратисти

Довготривалий індустріальний розвиток  у минулому столітті привертав на Донбас людей із усієї Східної Європи. Сильні соціальні та економічні зв’язки залишалися як з росією, так і з Україною.

На відміну від заходу та центру країни, які переходили з рук однієї європейської монархії до іншої, Донбас провів більшу частину останніх двох століть під контролем росії. 

Перший пострадянський перепис населення у 2001 році показав, що більше половини населення Донбасу – етнічні українці. Ще чверть – росіяни. російська мова була основною мовою спілкування, на відміну від західної України.

Але країна загалом має традицію багатомовності і зв’язок між мовою та національною ідентичністю тут слабкий, підкреслили опитані експерти.”Населені пункти Донбасу знаходяться далеко від столичних центрів і далеко від великих міст. Люди можуть поїхати туди і загубитися”, – каже Маркіян Добчанський.

Орієнтована на Захід та Європу політика, звична для решти України, не отримала особливої підтримки на Донбасі. Відчуття роз’єднаності з Києвом та іншими великими центрами (як Львів, Харків, Одеса) породило велику кількість місцевих рухів. Спираючись на них, проросійські сепаратисти спробували захопити контроль після російської анексії Криму.

Фіннін та інші попереджають: “Важливо не потрапити у пастку, що Донбас за росію і проти України”. Цей наратив просували з Кремля з 2014 року, але його повністю відкидають аналітики.

CNN провело ексклюзивне опитування силами Savanta/ComRes перед вторгненням рф в Україну. У ньому жителі Донбасу не вважали, й то активно, що “росіяни та українці – одна нація”. Також вони не погодилися з тим, що дві держави мають стати одною.

Менш ніж одна людина з п’яти опитаних на Сході України мала подібні погляди у порівнянні з 64% росіян. Не було й бажання змінювати національну прихильність, незважаючи на давні історичні та культурні зв’язки з росією.

“Проросійський сепаратизм до 2014 року був позицією виразної меншості без жодного організованого руху”, – зазначає Добчанський. Опитування та голосування регіону за незалежність країни у 2014 році підкреслили бажання Донбасу залишити радянські союзи позаду.

Що Донбас значить для путіна

Незважаючи на перехід до незалежності разом з усією Україною у 1991 році, Донбас все ще займав чільне місце у психіці російського лідерства.

Відомий пропагандистський постер із 1921 року зображував Донбас “серцем росії”, яке б’ється, і з судинами, які простягаються всією колишньою російською імперією.

Ще раніше регіон входив у так звану новоросію (“нову росію”). Донецьк та Луганськ – місця, де росіяни могли “історично побачити певну версію своєї країни”, – пояснює Фіннін.

І ця історична картинка досі може зберігатися у погляді путіна на світ. Оглядачі багато разів наголошували, що фінальна мета путіна – відродити радянський союз, в часи якого він зробив кар’єру в КДБ.

Анна Маканжу, колишня директорка по рф у Національній Раді з нацбезпеки США, наголосила у травні: “путін думає, що він як царі та імперські династії, які керували росією століттями. З мандатом від Бога на контроль та відновлення величі російської імперії”.

Але подібний проєкт неможливий без захоплення Донбасу, зважаючи на його емоційну важливість — це імперська індустріальна основа. “Це дуже символічно, бо Донбас забезпечував сировиною весь радянський союз”, – підкреслює Маркіян Добчанський. Саме через це (і — для повноти картини — через поразки у інших регіонах) путін перемістив бойові дії туди, де вони почалися вісім років тому.

“Існують всі можливості для путіна, щоб ефективно розділити Україну. Цього буде достатньо, щоб оголосити перемогу вдома і змусити замовкнути критиків, які кажуть, що вторгнення провалилося”, – сказав Самір Пурі, старший науковий співробітник із питань міської безпеки та гібридної війни Міжнародного Інституту стратегічних студій. 

Він працював оглядачем перемир’я у 2014-2015 роках і побував по обидві сторони фронту. “Захоплення Донбасу — це гарний втішний приз, оскільки Київ зараз за межами військового нападу”, – визнав Пурі.

Вісім років війни

Анексія Криму росією та окупація частини Донбасу проросійськими бойовиками у 2014 році поклали край зростаючому економічному процвітанню регіону.

Війна почалася з захоплення адміністративних будівель у містах та містечках східної України. Інтенсивні бойові дії залишили частину Донецької та Луганської областей у межах так званих “лднр”. Український уряд у Києві вважає їх тимчасово окупованими росією територіями.

Самопроголошені республіки не були визнані навіть росією, допоки президент владімір путін офіційно не засвідчив їх. А разом із ним – і союзник Сирія. Українська влада завжди відкидала ідею прямих перемовин із ватажками бойовиків.

Вистояти посеред конфлікту стало на Донбасі метою життя. “Мешканці Сходу України жили у сірій зоні. Хоч вони і були на вістрі глобальної геополітики, але попри це відчували безсилля”, – пояснює Пурі.

Більше 14 000 тисяч людей загинули на Донбасі з 2014 року. Серед них — 3000 цивільних, які опинилися посеред вогню. Україна заявляє, що за 8 років майже 1,5 мільйони людей були змушені полишити свої домівки.

Половина з офіційно зареєстрованих внутрішніх переселенців залишаються на підконтрольній Україні частині Донбасу, тоді як 160 тисяч перебралися у агломерацію Києва.

росія, тим часом, продовжувала розпалювати сепаратизм у регіоні далі, щоб виправдати свою повномасштабну агресію. російські паспорти пропонувалися жителям з 2019 року. Пропаганда – яку кремль транслював на своє населення всередині рф та пізніше на тимчасово окуповані території – активно стверджувала, що “етнічних росіян” спеціально обмежують у правах. 

“У пропагандистських наративах Донбас з 2014 року вважався жертвенним ягням – місцем, де росіяни виставляли себе жертвами українських націоналістів. В регіоні це працює як важка артилерія”, – каже Маркіян Добчанський.

Врешті за дві доби перед вторгненням  путін оголосив “лднр” незалежними. Шляхів уникнути війни не лишилося.

Новий російський наступ

Битва за Донбас, яка нині розгортається, може стати фінальною у війні або лишитися однією з її фаз. Це наразі ще не відомо. Але зосередившись на регіоні, путін зробив повне коло у своєму протистоянні з Україною.

Так зване “звільнення” Донбасу було подане як “абсолютний пріоритет” росії головою їхнього МЗС лавровим у розмові з французьким каналом TFI наприкінці травня.

“Донбас був передовою вісім років, тож оборонні позиції з обох сторін дуже добре захищені”, – каже Маркіян Добчанський. Конфлікт на Донбасі був дорогим, але стагнуючим після перших атак росії у 2014 році.

Лінії фронту ледь посунулись за наступні сім років – окопи простягаються від південного берега до північних околиць Луганська і кордону з росією. Але росіяни все ж змогли досягти деяких успіхів із часу поновлення бойових дій.

Президент України Володимир Зеленський сказав, що ситуація залишається “неймовірно складною” через поповнення російської армії живою силою та технікою останніми днями.

“Ось чому ми маємо посилити наш захист, наш спротив і Донбас буде з Україною знову. Навіть якщо росія принесе з собою всі можливі страждання та руйнування, ми відбудуємо кожне місто, кожну громаду. Реальної альтернативи цьому немає”, – заявив Зеленський у відеозверненні нещодавно.

Частина міста Сєвєродонецьк на Сході України вже контролюється армією рф. Вона “поступово просувається до центру”, — заявив голова Луганської військово-цивільної адміністрації Сергій Гайдай.

Збройні Сили України наразі вважають, що головна ціль росії – повний контроль над містом, що знаходиться біля кордону Луганської та Донецької областей. Зеленський заявив, що 90% будинків у Сєвєродонецьку пошкоджені.

росія продовжує періодично обстрілювати населені пункти й на півночі України. Гірськ на Чернігівщині, Бачівськ, Гринівка та Середина-Буда на Сумщині останнім часом пережили обстріли. Аналітики вважають, що атаки на цих напрямках покликані завадити українським силам повністю перевести основні сили на Донбас.

У той час як росія повільно просувається вглиб Донбасу, деякі українські контратаки теж були успішні. ЗСУ добре знають місцевість, яку захищають майже десять років. 

Головний генерал України Валерій Залужний та командування армії мають досвід бойових дій у регіоні з 2014 року. Зеленський просить Захід надати більше військової допомоги і кілька разів розповідав про руйнування на Донбасі з початку повномасштабної війни.

“Нинішній наступ окупантів може залишити регіон безлюдним. Вони хочуть спалити дотла Попасну, Бахмут, Лиман, Лисичанськ та Сєвєродонецьк, як це сталося з Волновахою та Маріуполем”, – підкреслив він, перерахувавши місця, де зараз точаться запеклі бої з ворогом.

Вам також сподобається

@2022 –  Ґрунт

Новинна стрічка