За 20 хвилин їзди від бульвару Лас-Вегас-Стріп розташована будівля, в котрій зберігаються найбільш жадані секрети Холодної війни. Їх збирали під час різних уже забутих воєн, купували у торговців зброєю і навіть у різних урядів, ладних “прокрутити” сумнівну схемку задля грошей, пише The Wall Street Journal.
Нове життя старого заліза
Центр підготовки до загроз на авіабазі ВПС Нелліс зберігає колекцію радянської зброї. Багато зразків просто лежить собі під пустельною спекою. Відвідувачі зблизька можуть подивитися на екскурсії на літак МіГ-29 – винищувач, який був один із найуспішніших у срср через свої можливості у повітряному бою.
Можна також видертися на SA-13 Gopher (номенклатура у срср – “Стріла-10” – ред.) – радянський зенітно-ракетний комлекс, який загрожував західним літакам під час Холодної Війни. І також там є Мі-24 – ударний гелікоптер, котрий совєти активно використовували в Афганістані. Він став ціллю для привезених Центральним розвідувальним управлінням ПЗРК “Стінгер”.
Мовою Пентагону ці трофейні зразки радянського арсеналу називаються “експлуатацією закордонного матеріалу” – тобто вивченням іноземного озброєння. Втім від допитливих відвідувачів ця колекція отримала іншу назву – “контактний зоопарк”.
Тепер це імпровізоване кладовище старої зброї знову привернуло до себе увагу після російського вторгнення до України. Більша частина експонатів у “зоопарку” має десятки років. Але війна в Україні – під час котрої обидві сторони використовують давню радянську зброю – слугує нагадуванням, навіщо взагалі цей музей існує.
Достеменне походження декотрих експонатів досі оточені таємницями Холодної війни – про шпигунів, контрабандистів, утікачів. Певні зразки вдалося здобути під час бойових дій – як Мі-24, захоплений у переможеної армії Іраку під час Війни у Перській затоці.
“Ми не любимо казати “військовий трофей”, – каже підполковник Браян Редстоун, командир 547-го розвідувального батальйону військово-повітряних сил США, який керує установою. Він воліє називати процес “надбанням задля допомоги у тренуванні та навчанні наших бійців”.
Не забувати уроків минулого
Підполковник Редстоун був у другому класі, коли у 1991 році розвалився срср. Він стверджує: армія має бути певною, що не забула уроки минулих воєн супроти російського озброєння. Особливо ж тоді, коли така сама зброя використовується у війні проти України.
“Оце все дозволяє нам пересвідчитися, що ми не забудемо”, – каже Редстоун, обводячи музей руками.
Причини збирати оснащення йдуть корінням до В’єтнамської війни, коли винищувачі США зазнавали великих втрат супроти радянських аналогів. Для того, щоб краще зрозуміти причину втрат, американці секретно здобули радянський літак і вивезли його у Неваду у складі ескадрильї випробувачів, відомої як “Червоні орли”.
Після того, як срср розвалився, а “Червоних орлів” розпустили, ВПС вирішили зняти пелену потаємності з-понад декотрих закордонних озброєнь. У 1993 році Центр підготовки до загроз розсекретили, а у 1996-му – відкрили для відвідувань.
“Ми провели певний час за тренуваннями та роботою на цьому обладнанні. Ми не хотіли просто викидати його на смітник”, – зізнається Браян Редстоун.
Із 1990-х розвідувальний ескадрон використовував устаткування для розробки тактики та процедур для армії США.
Експонати дозволяють відвідувачам подивитися на справжнє радянське озброєння і відчути його – звідтоді й виникла назва “контактний зоопарк“.
“Я не люблю цього визначення, якщо чесно. Воно посилює наратив, що це музей, який не має тренувальної цінності. Але для мене тренувальна цінність цілковито присутня“, – пояснює Редстоун.
Вивчаючи проблеми ворога
Перевага фізичної наявності всієї цієї зброї – це змога показати декотрі проблеми, котрі противник може зазнати на полі бою, пояснює майор Джеймс Лівсі, керівник операцій ескадрону.
Він вказує на незручний салон SA-13. “Спекотно. Тісно. Трясе, – перелічує Лівсі. – Це не геть приємні відчуття. Вони дають добре уявлення про те, крізь що має пройти людський фактор”.
Інший урок “контактного зоопарку” пояснює, чому так багато країн – також Україна – досі використовують це старе озброєння. Декотрі уряди озброїлися цими знаряддями через історичні зв’язки із срср. А також через те, що цю зброю було легше отримати та простіше використовувати, ніж американську.
Війна змусила Україну – котра була частиною радянського союзу – та її західних союзників надати Києву ще більше радянського озброєння зі своїх складів. Наприклад, літаки та системи протиповітряної оборони.
Відродити для війни
Колишній американський посадовець, який кілька десятиліть працював із російським озброєнням, стверджує: до нього зверталися у березні щодо спроби відновити кілька бортів 547-го розвідувального ескадрону для потенційного використання в Україні.
Колишнього військового посадовця питали: чи він міг би “кілька літаків контактного зоопарку знову підняти в небо”? Він відповів, що не зміг би.
“Із тими, з котрими я працював, є пошкодження фюзеляжу. Це робить їх непридатними до служби”, – визнає він.
Це не перша спроба армії та розвідки США відновити запаси радянської зброї. Дещо з тих запасів досі засекречене, розповіли WSJ особи, знайомі з програмою “експлуатації закордонного матеріалу”.
Пентагон планував відправити до України деякі системи ППО радянського виробництва, включно із SA-8 (“Оса”), раніше писало видання The Wall Street Journal. Пентагон публічно не звітував, що врешті відправили. Проте посадовець із питань оборони каже: “Частини радянських систем протиракетної оборони, котрі зберігалися у Алабамі, передали в Україну”.
У “контактному зоопарку” 547-го ескадрону “Оса” теж є. Але ані цей комплекс, ані будь-яке інше озброєння не відправляють до України. Судячи з усього, обладнання у музеї перебуває у неналежному стані. Літаки не можуть літати; танки не можуть стріляти; лише два експонати із колекції здатні рухатися своїм ходом.
Колишній підрядник із оборонної галузі, який раніше допомагав США збирати закордонне обладнання, висловлює скепсис – не вірить, що будь-які радянські системи ППО, котрими володіють США, взагалі дійдуть до передової. “Наші системи кульгають. Невідомо, чи вони можуть або не можуть дістатися до транспортера; чи вони можуть або не можуть працювати хоча б кілька годин на день”, – пояснює він.
Навіть якщо зброя в музеї стара, “контактний зоопарк” й досі виконує критично важливу службу для війська, сказав колишній американський військовий чиновник. Колекція дозволяє американським військам поглянути, як направду виглядає російське озброєння, перш ніж із ним доведеться зустрітися на потенційному полі бою.
Сучасні літаки можуть мати у комплектації системи, здатні оглядати поле бою та ідентифікувати потенційну ціль. А для солдатів усе ще важливо розпізнавати іноземні судна поглядом.
“Часом ваші пристрої для стрільби та навігації не настільки надійні, як пара очних яблук”, – жартує він.
