“Є приліт, поїхали!”, – в кімнату забігає фельдшер Вікторія і просить мене швидко збиратися. Похапцем одягаю шолом із налобним ліхтариком, хапаю камеру, вибігаю на вулицю і застрибую до карети швидкої допомоги. …
@2022-2023 — Ґрунт
-
“Ми думаємо, що треба нахрін всіх кацапів знищити, і кожен, хто приходить на нашу землю зі зброєю, повинен тут і лягти. Ми ні за яке перемир’я, ми до перемоги”, –…
- Репортаж
«Хочемо додому. В нас тут село мальовниче, лиман»: Олександрівка після шести місяців на лінії фронту
Я знаю кожен вигин цієї дороги. І багато разів повторював один і той же ритуал: складаю у Херсоні мінімальний пікніковий набір, телефоную друзям – і через пів години дороги прислухаюся…
- Репортаж
“Страшно чи ні, а порядки наводить треба”: вільна Херсонщина оговтується після російської окупації
У центрі Великої Олександрівки валяються нерозірвані снаряди, залишки “Градів”, понівечені машини. Колись симпатичне селище на березі Інгульця дивиться на нас чорними, голими вікнами на вулиці Свободи. У центрі безлюдно. Міст…
-
Роман Сініцин кидає у твіттер одне слово: “Наступаємо”. За добу його пост набирає понад 15 тисяч поширень. Бо якщо про наступ пише “Майор”, то точно варто чекати приємних новин. Сініцин…
-
Український воєнкор Олексій Кашпоровський написав те, чого ми очікували від росіян, але що так боялися почути. У звільненому Богородичному лишилося двоє цивільних, будівлі, потрощені ворожими снарядами, та тіла закатованих бійців…
