Злість і незламність: як живе Херсон під щоденними обстрілами росіян

Іван Антипенко

“Ми думаємо, що треба нахрін всіх кацапів знищити, і кожен, хто приходить на нашу землю зі зброєю, повинен тут і лягти. Ми ні за яке перемир’я, ми до перемоги”, – каже Марина, яка торгує свіжою рибою на ринку в Херсоні. 

Цього дня Марина знову ховалася від російських “Градів”. За кілька годин до початку так званого “різдвяного перемир’я”, яке оголосив президент Росії, росіяни обстріляли Херсон із реактивної артилерії. Поцілили у пожежну частину. Вбили рятувальника. Зруйнували і пошкодили десятки людських домівок і доль.


“Побігли до будинку – тут знову приліт”

Колись я любив пити ранкову каву і спостерігати за працівниками ДСНС на подвір’ї рятувальної частини – як вони займаються господарськими справами, як доглядають за своїми яскравими автомобілями, як швидко реагують на сигнал тривоги, який було добре чутно навіть через зачинені вікна.

Сьогодні це місце чергового воєнного злочину росіян. Яскраві автомобілі пожежників пошматовано уламками. На подвір’ї сліди крові. Вікна в моєму і сусідньому будинку обсипались дрібними шматочками скла на землю.

Будинок Галини Чихун майже повністю зруйновано. Чоловік – поранений. Жінка ходить подвір’ям і не знаходить собі місця від шоку. 

“Приблизно о 10-й годині почули перший приліт, у гаражі вікно вилетіло відразу. Ми були тут на кухні. Тільки чоловік встиг вискочити, я йому кажу: “Заходь!” – він бігом до хати. Побігли до будинку – тут знову приліт. І так чотири рази. Чоловіка поранило, його забрали до лікарні, в мене сильні забої”, – каже пані Галина, намагаючись стримувати емоції.

У сусідів пані Галини теж біда. За кількасот метрів від обстріляної пожежної частини тліє будинок. Біля воріт стоїть розгублена жінка – Дар’я. Її сусіди і родичі допомагають прибрати шматки паркану та каміння, які після влучання уламків ракети викинуло аж на дорогу.

“Це наш будинок, будинок моїх батьків. Прилетіло нам, з Різдвом нас привітали. Тепер залишились, без даху, без нічого – бомжі…”, – говорить Дар’я. 

6 січня у Херсоні ще з десяток приватних помешкань зазнали пошкоджень – починаючи від понівечених парканів і до обвалених стін та дахів. Рятувальники та ремонтні бригади намагаються якнайшвидше відновити критичну інфраструктуру для херсонців. Працівникам “Херсонгазу” вдалося полагодити пошкоджений газопровід уже за кілька годин після обстрілу. 

У місті залишається 60 тисяч

Обстріли стали буденністю південного міста. Херсон перебуває під постійними ударами росіян із окупованого лівобережжя Дніпра. Місто виглядає озлобленим і похмурим. Це зовсім не той Херсон, який я знаю. 

Цивільні мешканці не можуть нічого протиставити смертоносним “Градам”, мінометам і танкам. Нічого, крім ненависті, впертості і згуртованості. 

“У місті організовано чотирнадцять пунктів незламності, де люди можуть зігрітися, випити чаю, зарядити гаджети. Це місця, де люди спілкуються. Тут працюють психологи, соціальні і медичні працівники. Є кімнати відпочинку для дітей. Працюємо для того, щоб організувати життєдіяльність у тих умовах, в яких це можливо. Щоб люди розуміли, що їх ніхто не кидає напризволяще”, – розповідає начальниця Херсонської міської військової адміністрації Галина Лугова.

Місцями найбільшого болю в Херсоні є мікрорайон Острів, села Антонівка, Кіндійка та прибережні вулиці. В місті продовжують облаштовувати бомбосховища і укриття, завозять туди їжу, воду, ліки, теплі речі, ліжка. Херсонцям із цим допомагають ООН, Червоний Хрест, волонтери, мерії інших українських міст. У Херсоні налічується 238 укриттів та 24 бомбосховища. Втім їх ще треба довести до належного стану. 

Також планують придбати 66 бетонних зовнішніх укриттів. Їх розташують у людних місцях – на ринках, вокзалах, зупинках.

blank
Будівля Херсонської обласної лікарні (фото – Іван Антипенко)

За офіційними даними, станом на 5 січня, у Херсоні зруйновано 34 об’єкти інфраструктури, 44 освітні заклади і близько 900 приватних будинків та квартир. Через постійну загрозу нових обстрілів відновити їх зараз – нереально. Херсонці можуть звертатися до районних у місті рад із заявою на отримання будівельних матеріалів для первинного відновлення помешкань. Людям видають OSB-плити, плівку, цвяхи тощо. 

blank
Будівля Херсонської обласної лікарні (фото – Іван Антипенко)

Місцева влада закликає херсонців виїхати з міста на деякий час, скориставшись евакуаційними рейсами. Протягом грудня, каже Галина Лугова, залізницею евакуювали понад чотири тисячі людей, ще приблизно дві з половиною тисячі виїхали автобусами. Однак до багатьох “достукатися” не вдається. Зі слів Лугової, наразі в Херсоні перебуває приблизно 60 тисяч осіб. 

“Вони просто кошмарять нас”

У більшості районів Херсона відновили електропостачання, є централізоване опалення, вода, мобільний зв’язок та інтернет. Їздить громадський транспорт. Працює кілька мережевих супермаркетів, низку своїх відділень відкрили українські банки, АЗС, поштові сервіси. Втім більшість звичних послуг і товарів залишаються для херсонців недоступними. 

“Їдеш містом і дивишся в небо, щоб нічого не прилетіло на голову. Вони просто кошмарять нас, тримають в напрузі, щоб люди втомилися від війни. Але ми не втомимось, поки не виженимо їх. Вже третій місяць без світла живу – і нічого, навіть wi-fi зробив собі ”, – розповідає Вадим, місцевий підприємець, який допомагає волонтерам перевозити ліки.

На вулицях малолюдно. Найчастіше херсонці збираються на ринках, у супермаркетах, біля відділень банків та банкоматів. Втім, після масового обстрілу центру міста 24 грудня минулого року, коли загинуло 10 людей, а щонайменше 60 зазнали поранень, навіть на місцевому базарі стало безлюдно. Тоді загинув продавець, ще кілька жінок отримали поранення.

“Це була субота, люди ходили закуповувались. І тут – вибух. Вилетіли вікна, постраждали люди. Ми всі перелякалися. У мене нервовий зрив. Впоратися з цим стресом без таблеток я не змогла, – згадує чорну суботу 24 грудня Олена Євсюкова, яка продає домашні соління на центральному ринку. – Але в Херсоні ще залишаються люди. У багатьох є свої причини, чому вони не можуть виїхати. От і ми намагаємось працювати, хоч і дуже страшно. Вдома теж страшно. 

Чому росіяни продовжують обстрілювати Херсон? Мешканці кажуть, що загарбники не можуть пробачити їм опору. Окупанти зляться, бо не змогли втримати єдиного обласного центру, захопленого з початку повномасштабного вторгнення. Під постійним вогневим ураженням ЗСУ з вільних територій та за підтримки місцевого руху опору вороги були змушені тікати на лівий берег Дніпра, звідки цинічно знищують будинки, школи, лікарні, пожежні частини та інші цивільні об’єкти. 

“Україна повинна виграти війну, отримати свої кордони незалежності, як у 1991 році. З Росією домовлятися нема про що. Це не люди, це звірі, – каже пані Олена, яка працює в реанімаційному відділенні Херсонської обласної лікарні. – Путіну страшно, він тягне своїх людей і свою країну до дна. І я впевнена, що буде міжнародний суд, де Росія буде відповідати. Всі причетні повинні бути покараними за це смерті наших людей, за наших дітей”.

Вам також сподобається

@2022-2023 — Ґрунт

Новинна стрічка