Вижити в Херсоні: кава по 1000 грн, крейда замість аспірина, черги за ковбасою

Інна Зелена
Херсон Аптека

Життя людей із окупованого Херсона звелося до постійного пошуку ліків, дитячого харчування, товарів першої необхідності для малозабезпечених сімей. Таке враження складається, коли  розмовляєш із місцевими та переглядаєш їхні соцмережі.

Херсонщина здебільшого мовчить про свої проблеми, намагається вижити та дочекатися звільнення. Інколи зустрічаємо публікації в соцмережах без коментарів. Проте багато херсонців все ж погодилися розповісти Медіа ҐРУНТ, як одного дня прокинулися в 90-х. З міркувань безпеки імена героїв змінені. 

Вперед, у минуле

Разом з росією на Херсонщину прийшло давно забуте слово «дефіцит». Не вистачає медикаментів, продуктів, засобів гігієни. Врешті не вистачає грошей. Бо навіть те, що можна купити, коштує вдвічі-втричі дорожче. 

«Дніпровський ринок в Херсоні — це повернення в 90-ті, хоча мене в той час ще на світі не було, — з сумною усмішкою розповідає медіа «ҐРУНТ» Анна з Херсона. — Але мама говорить, що все точнісінько, як тоді: полиці магазинів пусті, на лотках — контрабанда, «валютчики», конфіскат». 

Світлини нових реалій Херсона в соцмережах вражають: ліки продаються без будь-якого дотримання норм зберігання прямо під палючим сонцем. Ціни високі, виробник — росія. Так само з м’ясом, сиром та молоком, хоча ці продукти поки що наші. Проте небагато охочих купувати сир та м’ясо за цінами від 250 грн за кілограм за умови відсутності роботи. 

Ще одне чудове нововведення на херсонських ринках — горілка прямо з бідона. 200 грн за літр. Або обмінний пункт у точці продажу котячого корму. 

Херсонка Єлизавета розповідає: з приходом російських окупантів життя містян фактично перетворилося на квест. Зранку треба йти і ставати в чергу — за ліками,  хлібом та молоком. А ще — за готівкою, якої немає в банкоматах, зате є у вуличних торговців. 

«Нам же обіцяли, що житимемо як у радянському союзі. І от ми вже тут — постійно в чергах за ковбасою. Зате можемо подивитися на пам’ятники та прапори з серпом і молотом», — жартує Дмитро. 

За його словами, жити в Херсоні стало нестерпно — більшість втратили роботу. А хто працює, все одно отримують значно менше, ніж до війни. 

Днями в Херсоні відкрили російський супермаркет «Тору». Він замінив магазини української мережі АТБ. 

Весь товар на прилавках російський. Ціни — захмарні. Господарське мило «Duru» — 168 грн, дитяче харчування «Nestogen» — 700 грн, найдешевший чай — 60 грн, півкілограма розчинної кави Nescafé — майже 1000 грн. 

Для порівняння цін в окупованій Херсонщині та підконтрольних Україні містах ми підготували табличку. Зауважимо, що ціни з третього стовпчика є середніми (згідно даних на сайтах “Сільпо” та “Обжора”). Товари рівнозначні за якістю. 

ТоварОкупований ХерсонПідконтрольні Україні території
Цукор 50-100 грн25-30 грн
Молоко50-80 грн20-40 грн
Борошно50-100 грн25-30 грн
М’ясо (свинина), 1 кг250-300 грн100-160 грн
Ковбаса250-500 грн140-160 грн
Кава розчинна Nescafé, 0,5 кг800-1000 грн 300-400 грн 
Мило господарське Duru160-200 грн 25 грн
Набір “Шампунь та бальзам для волосся Dove”250-350 грн99 грн
Дитяче харчування Nestogen500-800 грн120-400 грн 

«Люди ходять у магазини здебільшого подивитися. Ми скучили за нормальними продуктами… навіть просто за цукерками чи йогуртами. Проте навіть коли вони з’являються, розумієш, що не так вже й хочеться за такі гроші», — відзначає Наталя з Херсона.  

Не краща ситуація і в окупованих Новій Каховці та Каховці. На ринках здебільшого лише овочі та фрукти, вирощені місцевими. Також працює російський «Тору». Залишки товарів ще українського виробництва розпродають господарські магазини типу «Єва» та Watsons. Все інше доводиться купувати вже в росіян. 

«У черзі в «Єву» довелося вистояти 1,5 години. Поки ми стояли, підійшла група озброєних чеченців: «Дєвчонкі, пустітє бєз очєрєді. Ми спєшим». Одна з дівчат повернулася і українською мовою голосно відповіла: «Ні. Не пустимо». Люди в черзі, які до того про щось перемовлялись, враз затихли і опустили очі. Всі були налякані, але чечени просто розвернулися і пішли», – розповідає місцева мешканка Оксана. – Дівчині потім дорікали, що за це могли розстріляти всю чергу». 

В Каховці найважче з ліками. Ларьок із цигарками — він же «обмінник», він же аптека. Так, ліки здебільшого продають як контрабанду. Дещо завозять в аптеки з Криму, проте чергу за ними потрібно вистояти 3-4 години. 

«Навіть ті, хто ту чергу відстояв, залишилися незадоволені. Вдалося купити тільки аспірин, все інше закінчилось. А вдома ми вже по смаку зрозуміли, що то не ліки, а звичайна крейда», — розповідає пані Валентина з Каховки. 

Деякі невеликі продуктові магазини ще примудряються поповнювати запаси товарів від українського виробника. Місцеві зазначають, що здебільшого це залишки з оптових баз. Дещо вдається провезти, якщо “домовитися” на блокпостах із окупантами. 

Забуті села 

Якщо в місті ще вдається якось вижити, то в селах ситуація вкрай складна. Деякі села росіяни знищили вщент: магазини розграбовані, світла та води немає подекуди вже 2 місяці. 

«Росіяни ходять дворами, беруть все, що їм треба. Не можна зачиняти двері. На воротах потрібно писати, скільки людей проживає. Світла, газу немає з березня. Коридорів евакуаційних не було. Люди виживають завдяки заготовкам», — розповіла Вікторія, батьки якої живуть в одному з окупованих сіл. 

Ще складніша ситуація в селах Бериславської, Нововоронцовської та інших громад, які знаходяться на кордоні з Дніпропетровською областю. 

Люди розповідають: були такі тижні, коли від голоду рятувала тільки спіймана в місцевих водоймах риба. 

«З 26 лютого в селі розграбовані магазини. Запасів не було. Ми годували в першу чергу дітей. Я кричала на сина за те, що він з’їв зайвий шматок хліба», — таке повідомлення від підписниці з села на Херсонщині виклала в Інстаграмі херсонська блогерка Олександра Жовтюк. 

Залишилося небагато малих населених пунктів, які росіяни не “визволили”. Вони побували майже всюди, грабуючи місцеві магазини та залишаючи людей без продуктів і товарів першої необхідності. 

«Зараз продукти до нашого села завозяться. Але ціни значно вищі, ніж в містах. Якщо в Каховці ще можна знайти цукор по 50-60 грн за кг, то в нас це 100-150 грн. Навіть маленька пачка білоруських чи російських дріжджів коштує 100 грн. Ковбаса, яку вони завозять, трохи лякає – на ній не вказаний склад. Просто намальована курка або свиня і все. Люди бояться купувати, бо не розуміють, що воно таке», – розповідає мешканка села в Каховському район Світлана. 

Російські військові, які базуються в Каховському районі, часто роблять «набіги». Забирають у людей худобу «на шашлики», іноді просять розтопити їм баню та приготувати їжу. З магазинів беруть алкоголь. Можуть оселитися в будь-якій хаті на власний розсуд. 

«Вони нам роблять компліменти. Мовляв, в Україні дуже красиві хати — в них такого немає. А ми прощаємося один із одним щоразу, як вони заходять до села», – говорить місцева мешканка Валентина. 

Задача з двома зірочками

Попри складну ситуацію і тотальний контроль російських окупантів у Херсон все ж вдається завозити українські продукти та ліки. Здебільшого це роблять волонтери. 

Олександр Савич із Фонду Сергія Притули розповідає, що йому вдається передавати в Херсон лікарські засоби, дитяче харчування та засоби особистої гігієни. Щоправда, робити це стає щоразу складніше. 

Переважно допомогу волонтерів беруть до себе в авто ті, хто займається вивозом людей із Херсона. Часто це роблять за гроші. І знайти таких перевізників можна в групах типу «Выезд Херсон», «Вывоз людей в Херсон» і подібне. 

«Є ще категорія людей, які просто відчайдушні. Вони безкоштовно вивозили цілі сім’ї з окупації. А повертаючись назад, брали волонтерку», – розповідає Олександр. – Хоча звичайно, це дуже небезпечно. Одного з таких волонтерів – Антона Кушніра – розстріляли росіяни. Можу сказати, що фактично люди ризикують своїм життям, але все одно допомагають». 

Часто на блокпостах росіяни просто крадуть те, що перевозять волонтери. Здебільшого їжу. 

«Через це ми вирішили передавати на Херсонщину лише медичні товари. Ліки вони не чіпають — мабуть, складно зрозуміти, що саме потрібно красти. Всі ліки, які я передавав, доїжджали. Зокрема, передаємо в ті лікарні, які відмовилися працювати з новою владою, щоб не лікувати там поранених орків», — продовжує Олександр. 

Інші волонтери примудряються ввозити продукти та речі. Найчастіше — також із допомогою перевізників, які вивозять людей із міста, або працюють на міжміських маршрутах. 

Проте допомогу від волонтерів можна завезти за умови, що в’їзд у місто відкритий. Нещодавно Херсон закрили для в’їзду та виїзду. Автомобілі стоять вже четверту добу. 

«Це історія дуже поширена. Бувало, що люди ночували в полі, чекали кілька діб, щоб проїхати та довезти ту допомогу», — зазначає Олександр. 

“Back to USSR”

Росіяни та їх поплічники старанно намагаються зробити картинку спокійного життя. Нібито Херсон радіє окупації та розвивається. 

За кадром — контрабанда, чорновалютники, конфіскат, ліки в пивних ларьках. За кадром —  люди, які залишилися без роботи і без грошей. Люди, які нажахані звірствами, нахабністю окупантів. Одного дня вони заснули в 2022-му, а прокинулись у 1989-му. 

Вам також сподобається

@2022-2024 — Ґрунт

Новинна стрічка