Якби не повномасштабна війна, мабуть, зараз ми б лежали на білому піску пляжу в Скадовську, або мружили б очі, дивлячись на сліпуче Азовське море, чи купували б пахлаву, від якої липнуть руки і злітаються оси, у Залізному Порту. Хтось би пірнав у прозоре синє море, зустрічав світанки на чарівному Джарилгачі, або з криком летів із гірки в аквапарку Кирилівки.
Відпочинок — це ще одна річ, яку забрала в нас росія. Бо більшість улюблених сотнями тисяч українців пляжів сьогодні перебувають під окупацією.
Безлюдні пляжі, зруйнована інфраструктура та самотнє море
Курортний сезон на окупованих територіях цього року не розпочинався.
Понад тисяча закладів у Запорізькій області та 1700 на Херсонщині не дочекалися гостей. Самотньою залишилась Асканія-Нова, Олешківські піски, рожеві озера, херсонські плавні, Кінбурн.
Херсонщина була найпотужнішим регіоном з точки зору ресурсів і можливостей для туризму. Заглом, туристів приймали 12 курортних міст і селищ.
Користувачі соціальних мереж публікують відео із порожнього Залізного Порту — міста, де зазвичай у цей час відпочивали цілі натовпи туристів.
Мешканка Херсона Богдана в Інстаграм ділиться своїми враженнями від відвідування Залізного Порту.
З її слів, на курорті працюють два-три пансіонати на першій лінії і два-три заклади, де можна пообідати. Ціни за проживання — 100 гривень за добу із людини в готелі на другій лінії, і 400-700 гривень — на першій.
До війни ціни були майже втричі більшими.
«Південь України був ключовим в українському туризмі. Його фактично зупинили. Частина інфраструктури зруйнована і продовжує руйнуватись. Ми ще не знаємо, наскільки сильно вона буде знищена», — зазначає у коментарі медіа ҐРУНТ керівниця Державного агентства розвитку туризму Мар’яна Олеськів.
Частина місць, де любили бувати туристи, зараз не лише окупована, а й перебуває під ворожим вогнем.
Йдеться, наприклад, про херсонські плавні. Раніше там проводили екскурсії на байдарках та сап-бордах. З початку повномасштабного вторгнення місцеві постійно повідомляють про пожежі.
Або Кінбурнська коса, яку так любили туристи за білий пісок, рожеві пляжі та неймовірні світанки. Сьогодні сторінки Кінбурну в соцмережах присвячені збору коштів на гасіння пожеж від постійних обстрілів. Горить сосновий ліс, степ, гинуть тварини. Місцеві мешканці самі збирають гроші на паливо, яке купують в Херсоні, шукають трактори, пожежні хомути — все, що дозволить ліквідувати вогонь та вберегти унікальну природу.
Безлюдний острів Джарилгач в останні роки приваблював щораз більше відвідувачів — а тепер він повністю контролюється росіянами.
«З одного боку там військова база. З іншого — заміновано, туди нікого не пускають», — зазначає житель Скадовська Сергій.
А ось це — безлюдні пляжі Кирилівки. Впізнали? Ми теж ні.
«Чогось ми взагалі не зможемо відновити»
Вплив війни, окупації буде величезним на екологію, від якої також залежить туристична сфера. Заповідники, національні парки, море — все це під загрозою.
«Дійсно, масштаби негативних екологічних наслідків для природи станом на зараз оцінити дуже складно. Ми розуміємо, що вмирають дельфіни, горять плавні, замінування моря, постійні постріли погано впливають і на флору, і на фауну. Більш ґрунтовно зможуть відповісти екологи згодом. І тоді ми подивимось, що взагалі можливо буде відновити. Тому що чогось взагалі ми зможемо ніколи не відновити», — відзначає Мар’яна Олеськів.
Очільниця Держтуризму сподівається, що після деокупації пошкоджені природні локації нам допоможуть відновити наші партнери.
«Те, що ми бачимо в Криму, де росія «господарює» вже давно, то там це фактично негативно вплинуло на флору, фауну. З рекреаційної зони Крим перетворювали на військову базу. Там вплив на природні локації дуже суттєвий. Зараз в окупованій Херсонський, Запорізькій областях вони фактично роблять так само — але в пришвидшеному темпі», — підкреслює Мар’яна Олеськів.
Коли її організація працювала над виключенням росії із Всесвітньої туристичної організації, то одним із таких закликів прибічників росії було про те, що туризм немає жодного відношення до війни: «Вони казали, що це не про територіальну цілісність, не про права людини. Проте нашим аргументом було те, що якщо інфраструктуру можна відбудувати, то природа, яку вбивають, не підлягає відновленню в повному обсязі».
«Туристичний збір» для російських окупантів
На деяких окупованих територіях рашисти примушують працівників баз відпочинку відкривати заклади для роботи. Дехто, аби врятувати бізнес, погоджується на співпрацю самостійно.
«Отримували інформації з Запорізької області, що з деяких баз відпочинку, які там відкриваються, росіяни вимагають туристичний збір готівкою на рік наперед. Вони займаються тим, що для них звично — грабежем і рекетом», — зазначає Мар’яна Олеськів.
Зрозуміло, що навіть таке «відкриття» відпочинкових баз і готелів не рятує туристичний бізнес на окупованих територіях. Здебільшого відвідувачамии є місцеві мешканці, які можуть приїхати на вихідні.
Про факти рейдерства росіян у Кирилівці повідомляло видання «РІА-Мелітополь». Там так звана «окупаційна адміністрація» примушує підприємців та орендарів земель перереєстровуватись та сплачувати податки до росії. Без переходу на нові умови бізнес погрожують визнати незаконним та націоналізувати. Простіше кажучи, просто віджати.
Закликають переходити на так звану перереєстрацію окупанти і у Скадовську на Херсонщині. Зі слів мера міста Олександра Яковлєва, підприємці на це не погоджуються. Тож більшість об’єктів наразі зачинені. А збитки від втрати курортного сезону оцінюються в сотні мільйонів гривень.
Навіть місцеві бояться йти на пляж після того, як прямо туди впав уламок ракети. Тоді боєприпас завдав поранення 11-річній дитині.
Як переформатувати туристичну галузь під воєнні реалії
Унаслідок окупації страждає не лише економіка Запорізької чи Херсонської областей. Втрата цієї частини туризму, зрозуміло, боляче б’є по всій галузі в цілому.
До того ж, в інших областях, звично популярних серед туристів, показники надходжень також значно скоротились: коли йде війна, не до відпочинку.
Через мінні загрози не відкрилися пляжі Одеси. Поліція постійно “відловлює” місцевих мешканців, яким аж надто кортить скупатися на міських пляжах, а влада постійно попереджає, що заходити в море дуже небезпечно. Через такі заборони і загрозу постійних ракетних обстрілів місто не дочекається звичного потоку туристів.
«Лише за перші чотири місяці податкові надходження від галузі туризму скоротились на 18%. Це тільки вершина айсбергу: будуть значно більші втрати. Оцінити втрати можна буде восени, оскільки основним є літній сезон. До того ж, ми розуміємо, що немає як такого в’їзного туризму. Фактично, це тільки Київ і Львів — міста, в яких є іноземці, міжнародні організації, журналісти, дипломати тощо. Важко назвати це туризмом, але вони живуть в готелях, харчуються в ресторанах, які сплачують туристичний збір», — розповідає Мар’яна Олеськів.
Чимало туроператорів та турагентів в Україні перелаштовують свій бізнес на рейки війни. Хтось створює волонтерські хаби, хтось перепрофільовує свою діяльність, хтось продовжує профільну, значно скорочуючи.
«У нас було таке, грубо кажучи, «тренування». Це і 2014 рік, і ковідний 2020-й. Бізнеси навчались бути гнучкими. Звісно, ніхто не був готовий до такої війни, яка є зараз, до такої ситуації, як зараз. Але, як і будь-який бізнес, намагається перелаштовуватись під час воєнного часу», – розповідає Олеськів.
Загалом, запит на відпочинок в українців також скоротився. Зі слів пані Мар’яни, існує певний психологічний бар’єр: як можна відпочивати, коли в твоїй країні кожного дня гинуть люди?
«З одного боку, ми розуміємо, що відпочинок потрібен кожній людині. Коли ми працюємо в режимі нон-стоп у форматі постійного стресу, то перезавантаження потрібно кожній людині. Проте багатьом людям складно морально дозволити собі відпочинок. Певна громадська дискусія була в соціальних мережах. Варто дійти до висновку, що це потрібно. Бо це також своєрідна опосередкована допомога армії — ми платимо за готель, споживаємо продукти, підтримуємо українську економіку. Відпочивати — це нормально. Це показник того, що ми хочемо жити. Бо, мабуть, найбільше, що хоче наш ворог, щоб ми не жили», — зазначає керівниця Державного агентства розвитку туризму.
Найпопулярніші напрямки на сьогодні — регіони, які межують із західним кордоном України, а також природні локації у Центрі України, відкриті пляжі на Черкащині та Волині. На Полтавщині заборонено відвідувати ліси, але дозволено купатись.
За словами Мар’яни Олеськів, за перші чотири місяці 2022 року туристичний збір зріс на 65% і склав майже 65 млн грн у порівнянні з минулим роком.
«Це був «низький» сезон, а в цей час багато людей вимушено покидали свої домівки. І в цей час так чи інакше по дорозі зупинялись в готелях, таким чином сплачуючи туристичний збір. В деяких курортних зонах люди могли жити кілька тижнів чи місяців. За рахунок цього туристичний збір зріс. Лідерами росту стала Львівська область: там зростання відбулось на 268%; на Закарпатті — на 144%», — говорить вона.
Звичайно, суттєво зменшились показники у Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Луганській, Сумській областях.
Отже, повну картину, наскільки постраждала в Україні сфера туризму, можна буде побачити по завершенні літнього сезону.
Але вже зараз зрозуміло, що картина буде зовсім невтішною.
