“Я не проголосую навіть за долар для України!”, “Ми не контролюємо, куди йде зброя”, “Байден втягує нас у третю світову!” – перед вами найтиповіша риторика маргінального крила республіканської партії США. Американська допомога для України справді є масштабною й історичною, і підтримка українців звучить від обох партій. Та це не стосується ультраправої групи поціновувачів теорій змов і російської брехні.
Ґуру цього крила Дональд Трамп заявляв, що війна в Україні – то якесь непорозуміння, і він завершив би її за 24 години, якби був президентом. На його думку, це раз плюнути: варто просто зателефонувати Путіну й Зеленському і запросити їх на зустріч. Так, це важка ідея – над нею він, мабуть, брейнштормив довго. А нещодавно Трамп сказав, що зміг би зупинити війну, дозволивши Росії заграбастати частину України.
Але сьогодні не про Трампа, а про його палких однодумців. Про тих республіканців, які хоч і не впливають на остаточне рішення американського парламенту, але своїми проросійськими заявами намагаються нашкодити Україні або щонайменше її дискредитувати. Про московських візитерів, противників “ленд-лізу” і вершників конспірології – у матеріалі медіа ҐРУНТ.
Джордж Сантос. Людина-фейк
Його справжнє прізвище – Забровський, він – нащадок єврейської родини з України, яка приїхала у США у пошуках “американської мрії”, випускник поважного коледжу Барух у Нью-Йорку і статечний співробітник фірм Goldman Sachs та Citigroup. Насправді всі ці біографічні факти Сантоса – фейки, які вигадав сам Джордж.
Сантос – новообраний конгресмен із Республіканської партії. Окрім брехливого резюме, він має зв’язки із російським олігархом. Видання Daily Beast писало, що в його обрання вклався Ендрю Інтратер – двоюрідний брат і фінансовий менеджер Віктора Вексельберга, одного з найзаможніших багатіїв путінського оточення.
Нещодавно Джордж Сантос визнав, що історію свого “походження” він нафантазував, і коледжу не закінчував, а його досвід роботи “просто не правильно трактували”. Втім, красномовства у Сантоса ніхто не відібрав, і тепер він розкидається заявами проти американської допомоги Україні.
Сантос казав, що в нас панує тоталітаризм, а сама Україна – “ніяка не велика фортеця свободи”. Цей “правдоруб” вважає, що українці на сході “почуваються більше росіянами, ніж українцями”, і взагалі, в Україні лиш “вітали росіян” (авжеж, особливо, тих, які щодня з’являються у статистиці Генштабу).
Ну й насамкінець. Джордж Сантос носить камінь за пазухою не лише для українців, а й для Джо Байдена: мовляв, президент хоче відправити воювати в Україну американських солдатів.
Марджорі Тейлор Ґрін. Секретні біолабораторії
Дональд Трамп називав її новою зіркою партії. У той же час, західні ЗМІ нарекли її екстремісткою, антисеміткою і прихильницею теорії змов.
Марджорі Тейлор Ґрін підтримувала рух QAnon, прибічники якого вірять у навіжену історію, начебто Трамп збирається викрити величезну схему сексуальної експлуатації дітей, до якої причетні американські демократи, що поклоняються Сатані. Ще вона казала, що лісову пожежу в Каліфорнії спричинив контрольований євреями “лазер”, називала теракт 9 вересня 2001 року у Нью-Йорку “інсценізацією”, а носіння масок під час пандемії порівнювала з Голокостом.
Після повномасштабного вторгнення Росії конгресвумен взяла на озброєння давній знайомий нам фейк – про біолабораторії в Україні. Згодом вона заявила, що санкції проти Росії “ні до чого не привели”, а Конгресу час піклуватися не про українців, а про американців, бо “на дитячих полицях вже й дитячої суміші не знайти”.
Зовсім свіженьке – нещодавно Марджорі Тейлор Ґрін заявила, що республіканці зобов’язані захистити дітей, бо “Зеленський хоче, щоб наші сини та доньки померли в Україні”. Фразу українського президента вирвали з контексту, але трампістів це не переймало і вони радо годували фейками свою авдиторію. Також політикиня виступала проти ленд-лізу і приєдналася до вимог аудиту допомоги Україні.
Феєричним прикладом риторики Ґрін є твіт, в якому “зірка партії” заявила, що українські сили ППО, ймовірно, винні в загибелі двох поляків під час ракетної атаки Росії на нашу державу. Нуль слів із засудженням російського терору – зате цілий допис про необхідність “припинити Зеленському вимагати гроші в американських платників податків”.
Ренд Пол. Гальма
Сенат США розглядав законопроєкт про виділення Україні 40 млрд доларів у пришвидшеному темпі. Справа вимагала поспіху, адже Росія наступала, з України надходили повідомлення про жахливі знущання над мирними мешканцями, а лінія фронту палала. Та цей законопроєкт загальмував сенатор-республіканець Ренд Пол. Як саме? Він вимагав призначення наглядового органу, який слідкував би за використанням цих коштів. Пакет допомоги зрештою затвердили, зате цинічний вчинок Пола ще довго обговорювала.
Українське видання “Європейська правда” написало цілу статтю про цього бунтаря. Ренд Пол виступає за послаблення державних інституцій і ставить на перше місце приватні справи американців. Він вимагає припинити витрачати гроші “амерікан такспеєрс” (“платників податків” по-нашому) на підтримку інших країн. Авжеж, краще залишити 40 мільярдів собі – яке йому діло, що десь там далеко розстрілюють дідуся зі зв’язаними за спиною руками?
Кілька років тому Ренд Пол так дістав деяких своїх однопартійців, що вони називали його агентом Кремля. Відомо, що містер Ренд блокував антиросійські санкції і критикував проведення розслідування щодо впливу РФ на американські вибори у 2016 році. Влітку 2018 року він взагалі відвідав Москву, звідки привіз конфіденційний лист для Трампа.
Метт Ґейтц. Дуже втомлений конгресмен
“Дні необмеженої фінансової допомоги Україні добігають кінця”, – заявив конгресмен-трампіст Метт Ґейтц, коли американські опозиціонери розводили галас із аудитом допомоги, яку українцям надають Сполучені Штати.
Нещодавно Ґейтц із купкою маргінального крила республіканців представив резолюцію “Про втому від України”. Та як тут не втомитися, якщо регулярно шукати “причини” відвернутися від найбільшої за вісімдесят років війни у Європі й вимагати термінової капітуляції України та Москвою?
Хто-хто, а Метт мастак показувати своє невдоволення. Пам’ятаєте виступ Зеленського у Конгресі, коли представники обидвох партій стоячи аплодували Президенту? Усі, крім двох – Ґейтца та ще однієї республіканки (про яку ми, звісно, теж не забудемо розповісти). Можливо, це теж було передбачено проєктом резолюції “Про втому”.
Згодом конгресмен палко обговорював Зеленського разом зі ще одним ненависником України – пропагандистом із каналу Fox News Такером Карлсоном. Ґейтц, уже традиційно, поскаржився на нашого Президента, який “клянчить гроші”, і на трикляту Україну, яка “отримує економічне зростання, сільське господарство, прикордонний патруль, а США – лише мандати на расову рівність”. Метт так роззаздрився, що пообіцяв: більше “не проголосує навіть за один долар для України”. Втомився.
Лорен Боберт. Глянцева атака
У Метта Ґейтца є коліжанка – республіканка-трампістка Лорен Боберт. Вона теж відсиджувалася в кріслі тоді, коли Конгрес вітав Зеленського у сесійній залі. І Боберт теж вимагала аудиту військової допомоги Україні, і теж підписала резолюцію “Про втому”.
Лорен спричинила шквал реакцій у твіттері, коли виклала світлину подружжя Зеленських. “Поки ми надсилаємо Україні 60 млрд доларів допомоги, Зеленський робить фотосесії для журналу Vogue. Вони думають, що ми ніщо інше, як купка лохів”, – підписала вона фотографію.
Лорен Боберт відкрито дотримується принципу “що гірше, то краще” у своїй опозиційності. Коли у США аж із п’ятнадцятої спроби обрали спікера Палати представників (це найдовші вибори за 160 років), то Боберт тішилася таким хаосом. “Уряд не витрачає гроші, не надсилає їх в Україну, тому американські платники податків безумовно, виграють”, – пояснювала вона.
Та насправді, якщо покопатися у світоглядному контексті Боберт, то все це вже й не здається таким дивним. Політикиня вірить у теорію змови QAnon, висміюює коронавірусну пандемію. Вона покладається на харизму і епатаж, виступає проти “вищості геїв”, статевого виховання та “зеленої енергетики”.
Пол Госар. Ляпас із Києва
“Я не можу більше мовчати. Смерть і руйнування не тільки не припиняються в Україні, а й фінансуються моєю країною”, – так виглядає “засудження” російських злочинів від конгресмена Пола Госара.
Республіканець Госар вірить у те, що війна закінчиться, якщо українці перестануть оборонятися. Він голосував проти виділення допомоги Україну. На його думку, війну можна легко зупинити – просто запросивши на мирні перемовини в Аризону Путіна й Зеленського.
Госар не намагається якось маскуватися, він просто валить усі штампи: “Захід використовує українців, як гарматне м’ясо. Україна – нам не союзник, а Росія – нам не ворог”.
Коли Джо Байден відвідав Київ на роковини початку повномасштабного вторгнення Росії, Пол назвав це ляпасом кожному американцю.
Скотт Перрі. Підрахуй!
“Чи вимагали ми від Білого Дому розмов із Зеленським, які включали б пропозицію про припинення російської окупації в обмін на невступ України до НАТО?”, – скрін із таким повідомленням дістало видання Axios. Цей месседж конгресмен Скотт Перрі надіслав своїм колегам із комітету з міжнародних справ. “Якщо ці придурки в шахрайській адміністрації обманюють нас або навмисно ведуть до війни з Росією, то нам краще почати збирати докази, щоб можна було притягнути їх до відповідальності”, – йдеться у другій частині повідомлення.
Скотт очікувано проголосував проти ленд-лізу й пакета допомоги Україні. Коли ж Байден відвідав Україну, то Перрі мало не згорів. У себе у твіттері він написав, що “президент США може з’явитися в Україні, щоб забезпечити безпеку їхнього кордону, але не може зробити того самого для Америки”.
Скотт Перрі не міг змиритися з поразкою Трампа. Коли той програв вибори Байдену, то Перрі не просто оскаржував результати, а й розповідав про спеціально зламані машини для голосування.
Рон Десантіс. Людина, яка хоче перевершити Трампа
“Кажуть, Рон – цілковитий трампіст. Та він – набагато більше”, – це не наш висновок про республіканця Рона Десантіса. Це – фрагмент із його передвиборчого ролика в 2017 році, коли Десантіс балотувався на посаду губернатора рідної Флориди.
Відтоді Десантіс наростив політичний вплив і тепер його називають головним конкурентом Трампа на республіканських праймеріз на найближчих виборах. Так, губернатор не є конгресменом і не бере участі в прийнятті важливих для України рішень, проте кандидатські перспективи Десантіса змушують ретельніше пригледітися до його політичної позиції.
Отже, Десантіс і Україна. У 2014 році він послідовно засуджував окупацію Росією Криму та підтримував надання зброї українцям. Але два тижні тому в етері вже знайомого нам русофіла Такера Карлсона він назвав російське вторгнення всього лиш “територіальною суперечкою”. І сказав, що підтримка України не входить до “життєво важливих національних інтересів” країни.
Минуло кілька днів – і заяви Десантіса несподівано стали жорсткішими. Тепер республіканець називає Путіна “воєнним злочинцем”, а Росію – невдахою, яка “по суті, є заправкою з купою ядерної зброї”. З його слів, заява “про територіальну суперечку” була хибно проінтепретована.
“Безперечно, Україна має право на цю територію. Якби можна було одним помахом руки щось змінити, я б 100% повернув ці території Україні”, – виправдався Десантіс. І цією реплікою, до речі, виставив Трампа дурнем, бо заява колишнього президента про “вирішення питань за 24 години” і територіальні поступки виглядає безглуздо.
Отже, майбутня президентська кампанія вже впливає на публічну риторику Десантіса. Було б добре, якби свої заяви він виголошував без озирань на конкурента, а з реальним розумінням подій в Україні. Це, зрештою, найкращий спосіб не бовкнути дурниць.
***
Насамкінець: люди зверху – це концентрація русофілів, які не відображають реальної підтримки України ані американським політикумом, ані окремої партії. Нещодавно у Київ приїздила делегація конгресменів-республіканців, і вони пообіцяли просувати у США передачу винищувачів для ЗСУ. Один із них, Мітч Макконнелл, запевнив, що республіканська більшість у Сенаті “зосередиться на забезпеченні своєчасної доставки зброї”. І навпаки: серед демократів теж траплялися неприємні випадки – як у історії зі скандальним листом, у якому був заклик до переговорів із РФ і який потім відкликали.
На тлі того, що підтримка України стала одним із центральних напрямків у політиці Сполучених Штатів, купка божевільних трампістів не втрачає надії зайняти серйозну нішу своїми популістськими заявами. Вони знайшли лазівку і тепер лупають скалу на користь Росії. Епатажем, популізмом, конспірологією. Та на противагу їм стоїть свідомий двопартійний пул прихильників України.
