«Ми готуємо сюрпризи рашистам у Криму»: Інтерв’ю з координатором спротиву окупованих територіях

Надія Суха

«Поки ви виходите на вулицю, не контактуєте з орками, не берете паспорт і допомагаєте зривати референдум, росії там немає», – каже чоловік у камуфляжній балаклаві. Він представляється Тарасом, але ми напевне знаємо, що ім’я змінено. Тарас – координатор руху опору «Жовта стрічка».

До повномасштабної війни Тарас і його побратими були пересічними мешканцями українських міст. Значна частина працювала у сфері ІТ. Тепер вони поширюють в зоні окупації правду про події в Україні, чинять спротив російській пропаганді, розклеюють листівки, переконують населення не брати до рук російських паспортів, зривають підготовку до псевдореферендуму. «Ми зробимо все, щоб референдуму не було», – запевняє Тарас.

В інтерв’ю медіа ГРУНТ координатор руху розповідає про те, як створювалася «Жовта стрічка», про підпільну роботу в Криму та на Донбасі, про методи конспірації та визволення активістів із полону, а також про те, як кожен із нас може допомогти «стрічці».


“Стараємося тримати орків у напрузі»

– Як розпочалася історія руху «Жовта стрічка»? Хто є його ядром?

– Ми почали працювати після 24 лютого – допомагали нашим військовим та простим громадянам, які вимушені були покидати свої домівки, надавали інформаційну допомогу. 

Сам рух «Жовта стрічка» утворився тоді, коли почали з’являтися перші повідомлення про проведення референдуму в Херсоні. Ми спланували і організували мітинг за Україну 27 квітня. Прийшло близько 500 людей. Його швидко розігнала росгвардія, залучивши велику кількість ресурсу.

Ми робили все, щоб рашисти не змогли провести референдум. У них же був план зробити «ХНР». Наш квітневий мітинг – це, напевно, одна з причин, чому вони його перенесли. 9 травня ми організували протести в Новій Каховці, Херсоні, Енергодарі, Бердянську. 

З того часу сформувалася команда, яка діє зараз, ядро з прихильників, які перебувають на тимчасово окупованій території України, – айтішники, волонтери. Ми прописали для себе стратегію. Вона не містить супердовгострокових дій – ми діємо згідно з обставинами.

Ми провели мітинги в Сімферополі. Це місце таємне, фото скоро покажу. У Херсоні зробили онлайн-мітинг, який зібрав 36 тисяч людей. Розвісили багато листівок, які морально вбивали орків, запускали сайти проти колаборантів. Стараємося тримати орків у напрузі.

– Скільки осіб налічує ініціатива?

– Постійне ядро – близько 100 людей. Прихильники – 300-400. Я маю на увазі людей, які постійно надсилають фото роботи з окупованих міст.

– У новинах часто пишуть, що ви «кошмарите орків». Як ви відчуваєте їхню реакцію на ваші дії?

– Ми бачимо, як реагують їхні воєнкори на наші дії, як посилюється тональність повідомлень, що потрібно боротися проти партизанів. Вони постійно погрожують нам фізичною розправою і тим, що наших активістів закриють в тюрму. Посилюються фільтраційні заходи в Херсоні, Мелітополі.

Після мітингу в Херсоні 9 травня створили дискредитуюче відео, нібито в Маріуполі якісь дві жінки роздають синьо-жовті стрічки, а ми платимо за це 500 гривень. Вони це поширювали на «Ізвєстія ТВ» і на «РЕН ТВ». Писали: «Желтая лента – отдел киевской пропаганды». 

– Як вам вдається при цьому залишатися непомітними?

– Це дуже важко. VPN-сервіси наших активістів не завжди працюють. Крім того, стає дедалі важче друкувати якісь матеріали.

З багатьма ми підтримуємо зв’язок раз на місяць, раз на тиждень. Ми не маємо якихось чатів або бесід із ними. Є різні методи комунікації з активістами. Маємо свої паролі і традиції спілкування. Але з кожним днем, реально, все важче комунікувати. Виходимо на зв’язок, підпорядковуючись обставинам.

blank


«Неодноразово нам писали якісь «товаріщі-майори», щоб вдертися в довіру»

– Попри все, люди продовжують до вас долучатися. Як ви перевіряєте нових членів на надійність?

– Зазвичай люди пишуть нам на пошту або на телеграм-канал. Верифіковувати їх практично неможливо, тому що в профілі немає ніякої інформації про людину. Вони просто надсилають фото листівок.

Але, звісно, ми інколи бачимо виразний почерк «феесбешників». Коли надсилають листівки з центру Мелітополя, це відразу змушує засумніватися: відчуття, ніби людина хоче вдертися у довіру. Неодноразово нам писали якісь «товаріщі-майори», питали, як долучитися, чи можна стати адміном каналу, чи можна постити контент.

– У яких містах України рух опору найпотужніший?

– На мою думку, найактивніші – Херсон, прилеглі міста та Мелітополь. 

Мелітополь – насамперед через те, що там є залізничний вокзал, через який русня підвантажує собі зброю з Криму. Він є дуже важливою ціллю для наших партизанів. 

Херсон, звісно, – наша стратегічна мета. Там діє основне ядро партизанських сил.

– З останніх повідомлень ясно, що ви також працюєте в Криму. Наскільки поширена робота на окупованих територіях?

– На Крим вдалося вийти через старі зв’язки. Ми мали контакти з цими людьми ще 5-6 років тому. Далі вони вже підтягують своїх друзів, які мають проукраїнські настрої, і працюють в Криму. Наші жовті стрічки вже є в Алушті. Ця мережа не така велика, як може здатися, але ми там є. І готуємо дуже багато сюрпризів для рашистів.

У Донецьку є наші активісти, які прямо біля пам’ятника Леніну вішали листівки, жовті стрічки. Їх шукали – не знайшли, слава Богу. Так само в Луганську. Наші активісти є практично у всіх основних містах, навіть у Севастополі.

– Як із підтримкою серед місцевого населення? 

– У Донецькій, Луганській областях люди просто хочуть спокою. Видно, що їм байдуже до влади, головне – стабільність. Так само в Криму. Проте ми вваажаєм неприпустимим, щоб така тенденція була на територіях, окупованих після 24 лютого. На листівках ми намагаємося показувати новини про успіхи – що Україна отримала статус кандидата до ЄС, що ми ліквідували близько 39 тисяч орків тощо.

У будь-якому разі, ми знаємо що Донецьк, Луганськ, АР Крим – це Україна. Наше стратегічне завдання – повернути ці території.

blank

«Треба максимально посилити боротьбу проти референдуму. Інакше нас чекають неприємні наслідки. Не катастрофічні, але неприємні»

– Чим саме займається рух «Жовта стрічка»?

– Наш теперішній фокус – акція «Стоп-референдум». Росіяни не мають створити картинки: «Дивіться, скільки людей прийшло проголосувати!». Ми хочемо його зірвати. Це не просто листівки, відеозвернення чи маркування літерою «Р» будівель, де може проходити референдум. Зовсім скоро ми покажемо все. Просто не можемо розповідати, що буде далі.

Намагаємося достукатися до людей з приводу антипаспортизації. У Херсоні, Дніпрорудному, Енергодарі, Мелітополі, Бердянську. Просто щоб люди не брали цих паспортів. Паспорт рф можна прирівняти до паспорта КНДР або «лнр», «днр». Він абсолютно не дає ніякого бенефіту. Навіть для «овочів» з нейтральною позицією ми пояснювали: є паспорт України – майбутнього члена ЄС (а це безвіз, зарплатня в євро, майбутнє для дітей!), і є росія – це Сахалін, Камчатка, туалет на вулиці і так далі.

Ми будемо робити все, щоб зірвати референдум і все, щоб люди на окупованих територіях не отримували російські паспорти.

– Поясніть для читачів, чому саме зрив референдуму – це стратегічна ціль?

– Уявімо, референдум проводиться 5 серпня. Вже наступного дня, 6 серпня, вони оголошують результати, а 7-го – прикордонники, фсб заходять на лінію розмежування і кажуть: «Ето наша тєріторія». Ми будемо надалі намагатися вибити орків із цих територій, але росіяни подадуть це як свою визвольну, священну війну, «на нас напалі».

Тому треба все зробити, щоб не просто ігнорувати, а зірвати цей референдум. Зірвати картинку, насамперед. Ми маємо для цього всі ресурси. Долучитися може кожен. Усі ЗМІ, блогери повинні говорити, що в жодному разі ми не визнаємо цей референдум. Люди мають дзвонити до родичів в росію і казати, щоб ішли на вулицю, щоб там [декларували] не #нєтвойнє, а «ми проти збройної воєнної агресії». Треба максимально перенасичувати інфопростір боротьбою проти референдуму. Інакше нас чекають неприємні наслідки. Не катастрофічні, але неприємні.

blank

Вони сьогодні кажуть, що «росія тут назавжди». Завтра – «ми з доброї волі покинули Херсон»

– Хто є вашою цільовою авдиторією – це, передовсім, українці, чи орки, яких ви кошмарите?

– Орки щодня намагаються впливати на наших українців. Вони випускають свої газети: «Комсомольская правда», «Надднепрянская правда», телеграм-канали, русскоє радіо, телебачення. Вони вкладають мільйони доларів, щоб просто вибити нас звідти. Тому, безперечно, українці, які там перебувають – це одна з основних наших цільових аудиторій.

Але й рашисти теж. Ми їх дуже «любимо», вони нас теж дуже «люблять». Ми не забули, готуємо дуже багато сюрпризів. Нам подобається, коли там їм прилітає на склад. Невдовзі таких “бавовн» буде ще більше. Треба трошки почекати.

– Ваша інформаційна робота перегукується з силовою роботою партизанів?

–  Ми звичайні айтішники в минулому житті. Силовий блок – це інше. Так, ми десь пересікаємося, надсилаємо їм якусь інформацію, намагаємося постійно тримати орків в напрузі. Ми хочемо, щоб ця напруга з кожним днем зростала, щоб вони не могли просто там жити. Не можу говорити про все, але ми працюємо з партизанським рухом.

– росія вкладає у своє пропаганду на окупованих територіях мільйони. Де ви берете ресурси на протистояння?

– Ми надсилаємо кошти нашим активістам. Джерело надходжень – це суто доброчинці, люди, які допомагають, прихильники. Наші активісти на тих територіях інколи не можуть купити фарбу, полагодити принтер. Тому що орки добре слідкують, хто що друкує, перевіряють комп’ютери. Тому ми закликаємо: якщо ви не можете роздрукувати, будь ласка, перемальовуйте листівки і клейте. Так, це ризиковано. Але це боротьба за Україну, ми не маємо жодного іншого вибору.

– Чому, на вашу думку, росія так наполегливо повторює фразу: «Ми тут назавжди»?

– Вони сьогодні кажуть, що росія тут «назавжди», завтра – “ну, можливо», післязавтра буде – «ми з доброї волі покинули Херсон, тому що хочемо мирних переговорів». Це типова російська пропагандистська машина. Їхня пропаганда – це звичайні заходи із підтримки режиму на цих територіях.

Я думаю, що майбутні наші акції вас порадують. Ми робитимемо все для цього. Мені здається, що в 2014 році в Донецьку, Луганську не було достатньо ось цього інформаційного проукраїнського опору. Ми хочемо все це надолужити.

blank

«Деенерівцям ящик горілки привезти – і вони будуть тобі в ноги падати»

– Які рекомендації допомагають членам руху опору уникнути небезпеки?

– Одного разу ми навіть викуповували людину з полону. Це коштувало приблизно 40 тисяч гривень. Він був у неволі в деенерівців у Херсоні. Скинули їм на картку – і все, людина вільна.

Наші люди перебувають у небезпеці щодня. Ніхто не знає, хто і коли може прийти на квартиру. Ми намагаємося надавати якісь рекомендації. Копіюємо інформацію зі сторінки «Центру національного спротиву», стараємося ділитися якимись лайфхаками. Наклеїв листівку – одразу переодягнувся. Це дуже важливо. Кількість людей, яких затримали, поки що невелика.

– Визволяти з полону вдається завжди?

– Дивлячись, хто спіймав. Якщо це «деенерівці», то їм ящик горілки привезти – і вони будуть тобі в ноги падати. Вони насправді дуже тупі. 

– Чи мають активісти можливість виїхати з окупованої території в разі небезпеки?

– Тепер це дуже важко. Якщо це молода людина 20-25 років, то вона перевіряється “під мікроскопом». Один із методів виїхати – через Грузію. Через Крим, Керченський міст – і на Грузію. Якщо нас дивляться люди з Херсона, Мелітополя, то я порадив би виїжджати на підконтрольну територію України або в Європу, щоб просто дати нашим збройним силам працювати.

– Як, по-вашому, правильно: покидати міста чи залишатися на місці, щоб допомагати Україні в русі спротиву?

– Більшості населення, особливо жінкам та дітям, потрібно покидати міста. Чоловіки, які мають чітку проукраїнську позицію, мусять продовжувати боротися. Коли Збройні Сили зайдуть у міста, буде дуже важко працювати, коли там житлові будинки переповнені. Тому жінки, діти, літні люди – краще виїжджати. Чоловіки-патріоти – залишаються, передають інформацію на «єВорог»-бот. Тоді всім нам буде легше працювати – і «Жовтій стрічці», і ЗСУ, і Нацгвардії, і поліції і так далі.

– Якщо люди в окупації бажають долучитися до «Жовтої стрічки», що їм робити?

– Я переконаний, що Telegram у них не заблокований. Перш за все, ви повинні знайти нас – «Жовта стрічка» – і ми там роздаємо завдання: листівки, які можна друкувати або перемалювати. Зовсім скоро в нас буде класна співпраця з одним ботом, який допоможе населенню не тільки отримувати завдання, а й отримувати різні додаткові бонуси до цього завдання. Просто слідкуйте за нами, ніколи не падайте духом.

росія тут не назавжди. Поки ви виходите на вулицю, не комунікуєте з орками, не берете паспорт і допомагаєте нам зривати референдум, росії там немає. Вірте в Україну, вірте в ЗСУ, все буде добре.

– Як ми, українці у віддалених від фронту містах, можемо вам допомогти?

– Моя думка: вам просто за допомогою своїх соціальних мереж потрібно розповідати про Херсон, про окуповані території, про Крим, Донбас. Вам потрібно залучати всіх своїх підписників до цього, робити сторіс, донатити на ЗСУ. А все інше зробимо ми.

:arrow: Повну версію інтерв’ю дивіться на YouTube-каналі медіа “Ґрунт”

Вам також сподобається

@2022 –  Ґрунт

Новинна стрічка