Можливо, ви щось чули про мем «летить бледіна?». А про аватарку голови роскосмосу Дмітрія Рогозіна? А знаєте, що таке тред? Ні? Тоді хочемо поставити вам запитання?
Здогадуємося, яке запитання прозвучало в голові користувачів Твіттера. Але поставимо інше. Чи знаєте ви, що #УкрТві став справжнім комунікаційним феноменом під час війни росії та України?
Медіа ҐРУНТ розповідає, як саме це сталося.
Український твіттер до 24.02
Нещодавно викуплена Ілоном Маском соцмережа завжди збирала людей, які вміють коротко, чітко та влучно висловити свою думку. Відносно ліберальна політика Твіттера щодо свободи висловлювання дозволяє користувачам формувати свою думки вільніше, ніж у Фейсбуці та Інстаграмі (який, наприклад, 2 квітня вирішив приховати від публіки звірства рашистів на Київщині та банить сторінки, пов’язані з полком “АЗОВ”).
Саме тому українські твіттеряни у веселій і дещо радикальній формі відстоювали свою позицію та жартували/піднімали суспільно важливі питання. Зокрема, не в останню чергу завдяки українському Твіттеру на початку 2022 року розігналася інформаційна кампанія, яка змінила результати національного відбору “Євробачення”. Користувачі в різних формах нагадували переможниці відбору Аліні Паш, що інтернет пам’ятає усе. А за ігри з законодавством доводиться розплачуватися власною репутацією та шансом представляти Україну на міжнародній арені.
Був у трендах і офіційний акаунт України в Твіттері. Зокрема, така публікація з’явилася там, коли розмови про потенційне російське повномасштабне вторгнення ставали дедалі більш предметними. Публікація зібрала майже 700 тис. вподобань.
“Право на поплаву” – подкаст, який вийшов із Твіттера
Так само ще до війни в Твіттері з’явилась кімната (так, платформа дозволяє організовувати аудіопростори, аналогічні до Клабхаус) журналіста Олега Новікова та Валерія Агєєва. Перед початком повномасштабного вторгнення до них доєдналися представники фонду “Повернись Живим” – очільник фонду Тарас Чмут та його колеги – Пан Анонім та Пан Начальник Розвідки. В кімнаті твіттеряни обговорювали питання, пов’язані з підготовкою повномасштабного вторгнення рашистів. Вже після 24 лютого обговорення трансформувалися у повноцінний подкаст “Право на поплаву”. Слово «поплава» використовується переважно у Твіттері. А виникло воно від слова «поплавило». В значенні: коли плавить мозок, коли трохи з’їхав з глузду. Це сталося з усіма нами ще в контексті потенційного російського вторгнення.
Подкаст став надзвичайно актуальним, закономірно вийшов у тренди та приєднався до найпопулярніших в Україні. Завдяки легкому донесенню інформації та неформальному стилю з “Поплави” вийшли народні меми, такі як: “шо по р*сні? — р**сні п*зда” та “точкою У по Кримському мосту”.
Український Твіттер від початку війни
З 24 лютого український сегмент Твіттера став головним майданчиком інформаційної боротьби українців проти окупантів. Завдяки певній свободі, який забезпечує мережа, та дотепності українців #УкрТві щодня народжував нові меми, інформаційні прецеденти та став потужним осередком русофобії. Щоб відмежовуватися від російської мови, але використовувати її за потреби твіттеряни вигадали українську версію російської “ы” – букву “ьі”.
Судячи з аватарки…
Розповімо про цікаві інфоприводи, які стали мемами українського твіттера.
В Твіттері, як і всюди на планеті, багато русні. І навіть високопоставленої. Зокрема, директор організації “Роскосмос” Дмітрій Рогозін. В одній із перепалок під твітом Рогозіна суперечка зайшла у глухий кут. І росіянин не знайшов більше жодних аргументів, крім як прокоментувати аватарку українського користувача @ArsenalWade.
Українець не розгубився та швидко поставив фото Рогозіна собі на аватарку, а заразом і його – на місце. Завоював собі цим одразу славу в інтернеті та розлетівся мемами. Наша “відповідь Чемберлену” може називатись “відповідь Рогозіну”.
Це не єдиний випадок, коли українці дали росіянам прочухана. Зараз українська Твіттер-спільнота нагадує головному “хорошому росіянину” – блогеру Максиму Кацу, що не так з його бажаннями створити “правильний, добрий та світлий” рускій мір.
Відповіді українців Кацу не забарилися.
Так, Максиме, росіян в Україні ненавидять та ненавидітимуть і надалі. Лише недалекі росіяни цього не розуміють. Тож українці дійшли до того, що можуть закібербулити русню лише одним запитанням “х*й будешь?”. Активні користувачі твіттера вже знають відповідь наперед.
Білгородська Народна Республіка і бавовна
Окрім жартів та висміювання росіян українському сегменту Твіттера вдалося їх по-справжньому налякати. Хоча спершу їх налякали ЗСУ ударами по військовій інфраструктурі росії. А інфовійська в Твіттері – розігнали меми і створили першу твіттерську народну республіку – Белгородську (БНР).
А це – президент твіттерської республіки БНР Тімофєй В’якін, або як його ще охрестила російська пропаганда – Сергей Степаненко (а нормальні люди чудово знайомі з українцем Сергієм Стерненком).
Та на цьому вся історія з Бєлгородом не закінчилася. Росмедіа не хотіли визнавати, що в Білгородській області регулярно трапляються вибухи і називали їх “хлопками”. Пильні користувачі Твіттера зауважили, що “хлопок” з російської перекладається як “бавовна”. І що це геніальний жарт.
Калідор, бледіна і “точкою У по кримському мосту”
Український Твіттер славиться своєю доволі специфічною лексикою, яку треба розуміти, щоб бути в контексті. Деякі з фірмових твіттерських слів вийшли у широкий інфопростір. Зокрема, найбезпечніший закуток кожної оселі українця в #УкрТві охрестили по-народному – калідором.
Гумор допомагає твіттерянам переживати повітряні тривоги в калідорах. Ще один незмінний атрибут повітряної загрози — неприємний звук сирени — також перетворився на жарт. Твіттеряни стали називати рашистські ракети та сирену “бледінами”. Авторство слова “бледіна” приписують волонтерці Меланії Подоляк, хоча і про походження слова ведуться активні дискусії. Як і більшість мемів із Твіттера, “бледіна” (читайте як вам заманеться) народилася так: хтось сказав – всім сподобалось, підхопили, прижилося.
Ще одним вартим уваги жартом став удар по Кримському мосту. Це питання настільки часто піднімалося у вищезгаданому подкасті “Право на поплаву”, що не могло не розлетітися на жарти та народний креатив. В оригіналі вдарити повинна саме ракета “Точка-У”. Але у твіттерян в кримський міст летить усе що завгодно.
В таких випадках завжди хочеться цитувати Тараса Чмута: “Якщо можем, то в*@бем”.
Серйозний #УкрТві
Окрім гумору та мемів українські твіттеряни діляться жахливими історіями, які вони проживали особисто. З тредів українці можуть дізнатися про виїзд із тимчасово окупованого Херсона.
Ексклюзивні фотографії з життя оточеного Маріуполя, який жорстоко знищували окупанти.
Чи тред про победобєсіє в тимчасово окупованому Мелітополі.
Такі треди мають особливу цінність. Вони дозволяють авторам і висловити свою думку, і розповісти власну історію, і поширити ексклюзивний контент.
Твіттер – соцмережа вільної України
Соціальні мережі відіграють важливу роль для об’єднання народу під час внутрішніх та зовнішніх загроз. Під час Євромайдану, початку анексії Криму та війни на Донбасі флагманськими соцмережами стали Фейсбук та ВКонтакті. Руснявий ВК заблокований в Україні з 2017 року, а алгоритми ФБ показують вгорі пости тижневої давності, які втратили актуальність.
У 2022 на передову інформаційної боротьби вийшли Твіттер та Телеграм. Фейсбук та Інстаграм намагалися усім догодити і догралися зі своїми політиками модерування контенту. Вільна політика Твіттера щодо цензури дає користувачам простір для креативу. А швидкість і зручність видачі інформації дає Твіттеру та Телеграму (про який ми ще неодмінно розповімо) перевагу у висвітленні подій перед іншими мережами. Залітайте в український Твіттер, там цікаво.
