“Найбільш вразливі — міста”: Як пережити холодний терор Росії

Надія Суха
Зима

У неділю росіяни вирішили показати українцям, якою важкою може бути найближча зима. Російська армія обстріляла об’єкти критичної інфраструктури у прифронтових областях України, залишивши сотні тисяч людей без електроенергії та водопостачання. Найбільший удар припав на Харківщину, котра раділа успішній офензиві українського війська.

Російська атака була неприкритою погрозою: якщо ви нам не підкоритеся — ми готові заморити вас холодом і темрявою. Принаймні, саме такі неприховані заклики вже майже тиждень лунають у російському телеефірі і сочаться з запоребрикових сторінок у соцмережах.

Так, ця зима буде складною. Президент Володимир Зеленський в одному з останніх звернень сказав, що попереду нас чекає 90 днів, “які вирішать більше, ніж 30 років незалежності України”. Медіа ҐРУНТ запитав експертів: якою буде ця зима і про що варто подбати українцям.


“Усі проблеми викликані російською агресією”

Політолог, експерт із енергетики Костянтин Батозський ще до того, як Росія обстріляла українську інфраструктуру, розповідав медіа ҐРУНТ, що зима стане викликом для України і буде непередбачуваною. Навіть за теплих днів було очевидно: проблемою для України є не лише достатні запаси газу, вугілля та інших енергоресурсів, а й те, що Росія спробує влучити по інфраструктурі.

blank
Костянтин Батозський (фото з Фейсбук-сторінки Victor Pinchuk Foundation)

“Є певні речі, до яких ми маємо бути готові. Нам треба заповнити свої газові сховища. Треба забезпечити себе вугіллям повністю і вчасно його розвезти. Ані газу, ані вугілля ми не маємо достатньо. Ще на початку року ніхто не передбачав, як стрімко зростуть ціни. Ціни на газ і вугілля зросли кратно. На глобальному ринку склалася ситуація, коли існує великий попит серед усіх країн — не тільки Україна, а й країни Європи хочуть закупити достатньо газу та вугілля. І є Росія, яка маніпулює європейськими споживачами”, — коментує Батозський.

Надалі великою проблемою буде й інфраструктура. Хоча українським професіоналам вдалося швидко відновити енергопостачання після недільних обстрілів, є цілком очевидним, що Росія й далі націлюватиме свої ракети на критичну інфраструктуру.

“Вкрай важлива річ — мережі. Навіть якщо в одному місці є достатньо газу та вугілля, можуть виникнути перешкоди. Умовно, якщо Росія пошкодить залізницю, ми не зможемо транспортувати вугілля. Якщо Росія пошкодить газотранспортну систему — не можна буде транспортувати газ”, — додає Костянтин.

Ну й тепер очевидно: Росія може продовжити атаки на електромережі. 

“Насправді ми виробляємо достатньо електрики для забезпечення власних потреб. Але якщо, наприклад, у нас виникне аварійна ситуація, і наші атомні станції, які забезпечують майже 60% всієї електрики, виведуть із ладу, то мережі можуть не витримати, і нам не вдасться дуже швидко перекинути обсяги електрики з одного району держави в інший. У такому випадку спрацьовують аварійні системи, відбувається примусове відключення абонентів. Збалансувати таку систему неможливо. Потрібні руки, зусилля і дуже дорога модернізація, щоб наші мережі були спроможні збалансуватися повністю”, — пояснює Батозський.

Експерт зазначає, що всі потенційні проблеми, котрих може зазнати Україна, “абсолютно пов’язані з російською агресією і наміром Росії знищити Україну”. “Ці всі ризики не сильно залежать від нас. Ми не можемо ставити питання: а хто винен і чому так сталося? Правильне питання: що з цим можна зробити?”, — наголошує експерт.

“Системи можуть замерзнути”

Виконавчий директор асоціації “Енергоефективні міста України” Святослав Павлюк зазначає, що найбільшим викликом цієї зими є непередбачуваність. “Не можна сказати, де буде добре, де буде погано, де тепло, де холодно з огляду на те, що в нас воєнні дії”, — пояснює він.

blank
Святослав Павлюк (фото – Суспільне Мовлення)

Пан Святослав констатує, що до початку опалювального сезону Україні не вдасться накопичити достатню кількість запасів газу. “Ймовірно, нам доведеться починати опалювальний сезон пізніше, тримати меншу температуру в приміщеннях і економити газ”, — звертає увагу експерт.

“Найбільші ризики полягають у тому, що за такий короткий час відновити інфраструктуру майже неможливо”, — зазначає експерт. Павлюк наголошує: важливо встановлювати тимчасові точки обігріву, котрі були б обладнані генераторами, мінікотельнями. “Треба підготувати і забезпечити ремонтні бригади, які займаються теплотрасами, електромережами, газопроводами, іншими інфраструктурними енергетичними об’єктами”, — додає він.

Натомість Костянтин Батозський зазначає, що взимку найважче буде мешканцям міст. “Міста найбільш вразливі. Якщо ти живеш у дев’ятиповерхівці, тобі набагато важче вивести “буржуйку” у вікно чи опалювати дровами”, — пояснює він.

Батозський наголошує, що в містах слід накопичити якомога більше запасів енергетичної сировини — мазуту, нафти, дизелю. “Якщо станеться така ситуація, що в містах не буде тепла, то люди матимуть змогу обігріватися у наметах у пунктах обігріву. Треба готувати всі можливі запаси енергетичного ресурсу. Як би не шкода було мені таке казати, але може трапитися ситуація, що ми будемо змушені вирубувати свої ліси для того, щоб обігрітися цієї зими”, — додає Батозський.

Як готуватися кожному

Опитані ҐРУНТом експерти одноголосно притримуються думки, що українським громадянам слід самотужки докладати якнайбільше зусиль для проходження зими, не складаючи ілюзій ані про те, що зима буде легкою, ані про те, що влада все полагодить сама. 

“Найкраще — мати на приміті заміські будиночки, дачі. Треба творити там запас сировини, купити дрова, мазут, поставити генератор. Знадобиться будь-що, що дозволить захиститися від додаткових ризиків. До того ж, кожна людина, яка має дачу або літній будиночок, звона надати прихисток іншим людям і захистити їх від зими”, — каже Костянтин Батозський.

Володимир Омельченко погоджується: найкращий варіант — заміський будиночок. “Краще переїхати в житло, яке пристосоване до виживання у зимових умовах. Хто живе в селі або в приватному будинку, краще поставити піч на твердопаливному опаленні, щоб перестрахуватися”, — каже Омельченко.

Сім’ям із дітьми, родинам, які потребують особливих умов, експерт радить виїхати із прифронтових міст на захід України. “Люди мають об’єднуватися”, — закликає він.

“У різних містах ситуація може розвиватися по-різному, — каже Святослав Павлюк. — Треба мати план для різних ситуацій. Якщо у вас будинок на індивідуальному газовому опаленні, я б радив подумати про резервне електроживлення, щоб ці котли могли працювати. Бо без електроенергії ваші котли зупиняться. Резервні джерела – це елемент безпеки”. 

“Я б також радив зробити ревізію своїх дач, хат у селі, перевірити печі, чи є дрова, аби в разі глибоких проблем, ви могли виїхати в село. Крім вас, ніхто про це думати не буде. І в цьому є як свої мінуси, так і плюси. Я наголошую на тому, що і місто, і мешканці міста мають мати план — розуміти, що вони роблять, якщо пропадає тепло, газ, електроенергія. Бо це не лише проблема опалення, а й питання приготування їжі. Треба враховувати всі сценарії, тому що ситуація непередбачувана”, — резюмує Павлюк.

Надія Суха, Володимир Семків

Автор головного фото – Aditya Joshi via Unsplash

Вам також сподобається

@2022 –  Ґрунт

Новинна стрічка